«Я тут, щоб захищати» - таку обітницю дав Дмитро Мазур мешканцям Лиманської громади на початку служби. Він був поруч з людьми в момент російського наступу, після деокупації та лишається досі – за півтора кілометра від фронту, під жорстокими обстрілами. Поліцейський офіцер громади входить до складу групи «Білий Янгол». Загалом на Донеччині віддано працюють 27 ПОГів, сьогодні – їхнє професійне свято.

28 травня в Україні відзначають День поліцейського офіцера громади. Це правоохоронець, який живе та працює на території обслуговування, постійно на зв’язку з жителями та опікується винятково проблемами своєї громади. Проєкт Нацполіції, який консолідував зусилля поліції й громади та вивів поліцейський сервіс на новий рівень, стартував п’ять років тому.

В умовах повномасштабної війни досвід ПОГів набув особливого значення. Про це розповів поліцейський офіцер Лиманської громади Дмитро Мазуров, який обслуговує шість прифронтових населених пунктів: рідне Торське, Зарічне, Терни, Ямполівку, Колодязі, Іванівку. У поліції Дмитро – з 2018 року, а «шерифом» працює з 2020-го. Його основне завдання – допомога людям.

«Я народився у Торському. До повномасштабної війни в ньому проживало приблизно 750 людей, було багато дітей, молодь. Зараз села майже немає, там повна розруха, залишилось до 120 мешканців.

Коли більшість сіл були окуповані, а ворожим військам залишався кілометр до селища Зарічне, то там біля клубу зібралося понад пів сотні людей. Вони хотіли евакуюватись. Я на своєму службовому авто, на «Рено Дастері», під обстрілом почав вивозити громадян, насамперед дітей. У машину сідали по 6-7 осіб. Щоб вивезти всіх, довелося зробити близько вісім поїздок.

А потім зателефонував староста селища: ще дві літні жінки встигли прорватися з вже окупованого Торського через річку та бігли мені назустріч у Зарічне. Тому виїхав ще раз і забрав їх. Йшов бій, працювала артилерія, танки, було чутно автоматні черги.

Повернувся одразу після деокупації району: люди жили без світла, не працювали магазини, не було зв’язку з навколишнім світом. І цей зв'язок, а також гуманітарну допомогу – продукти, ліки - це все люди отримували через нас, поліцейських. Зокрема через підрозділ, де я працював, – «Білий Янгол».

Зараз села, які я обслуговую, щодня страждають від російських атак. Терни, Торське розташовані за півтора-два кілометри від фронту. До Торського залітають ворожі літаки.

Багато роботи було з розбору завалів після влучання в будинки, де перебували люди. Ми виїжджали на місце разом з ДСНС та 2-3 години розбирали уламки, діставали тіла загиблих.

Було врятовано багато життів. За останній рік ми вивезли всіх дітей, які жили біля лінії бойових дій, - це 32 дитини. Батьки до останнього не хотіли виїжджати. Ми їздили, вмовляли, що треба рятувати дитину. Знаходили місця по всій Україні, де можна жити безкоштовно.

Поліцейський офіцер громади повинен дуже добре знати територію обслуговування. Треба знати всіх людей. Знати, де краще проїхати, всі дороги, всі стежки – які обстрілюються частіше, які менше. Щоб вижити, необхідно грамотне планування кожного виїзду та, звісно, удача.

У День поліцейського офіцера громади бажаю нашої перемоги та миру в найближчий час, бо ми віримо в Україну та робимо все для перемоги», - розповідає поліцейський.

Робоче відео для журналістів - https://fex.net/ru/s/pnkombp

Відділ комунікації

поліції Донецької області