Збив російську «Молнію» одним пострілом, врятувавши п’ятьох побратимів: історія оперативника поліції Луганщини

Данило Данченко оперуповноважений Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області, нині несе службу на Куп’янському напрямку Харківщини. Під час одного з чергувань він вдалим пострілом із помпової рушниці знищив російський ударний БпЛА «Молнія», який заходив на ударну позицію. Тим самим врятував життя п’ятьом бійцям. 

Раніше 25-річний старший лейтенант поліції евакуйовував цивільних із зони бойових дій, був задіяний на блокпостах і в групах швидкого реагування. 

«Зараз я служу у складі робочої групи з розшуку злочинців, зниклих безвісті громадян та встановлення осіб невпізнаних тіл. Для оперативника ‒ це особлива відповідальність. За кожним прізвищем у розшуковій справі стоїть людина, яку хтось чекає», ‒  розповідає правоохоронець.

У 2023 році, після закінчення відомчого університету, Данило поповнив лави кримінальної поліції Луганщини. Одним із важливих етапів його служби став евакуаційний піший перехід «Колотилівка ‒ Покровка». Поліцейські перевіряли документи, виявляли розшукуваних та можливих колаборантів, а головне ‒ допомагали цивільним залишити окуповані території.

«Напевно, саме там я особливо гостро зрозумів, що поліцейська форма ‒ це насамперед про відповідальність. Люди, що прибували для евакуації, часто були виснажені, налякані, розгублені. Іноді їм було достатньо кількох слів підтримки, щоб зібратися і зробити наступний крок», ‒ згадує Данило.

Особливо в пам’яті оперативника закарбувався кінець березня 2025 року, коли ситуація в Куп’янську різко загострилася. З лівого берега міста через річку Оскіл люди могли евакуюватися лише пішою переправою через напівзруйнований міст. російські війська активно застосовували ударні безпілотники, атакуючи цивільних.

Одного дня до Данила та його напарника звернулося подружжя пенсіонерів з проханням допомогти евакуюватися. Поліцейські посадили людей в автомобіль і повезли їх у безпечніше місце. Однак за кілька десятків метрів від автівки пролунав потужний вибух ‒ ворог завдав удар керованою авіаційною бомбою. Машина правоохоронців зазнала пошкоджень. На щастя, ніхто не постраждав.

«Цей день я запам’ятаю на все життя. Розумієш, що люди довірили тобі найдорожче - власне життя. І в цей момент уже не думаєш про небезпеку для себе. Єдине бажання ‒ довезти їх туди, де вони будуть у безпеці», ‒ говорить Данило.

Нещодавно на одному з блокпостів ворожий ударний БпЛА «Молнія» зайшов на ударну позицію. російський оператор спрямував безпілотник просто на блокпост, де несли службу поліцейські. Данило відкрив вогонь із помпової рушниці «Hatsan». Кілька секунд ‒ і «Молнію» було знищено. Цей постріл став вирішальним: п’ятеро його побратимів залишилися неушкодженими. Адже ще мить ‒ і ворожий дрон міг уразити блокпост разом із поліцейськими, які там перебували.

«Якщо можеш допомогти людині ‒ не вагайся. Якщо можеш зробити більше ‒ дій», ‒ це правило лейтенант поліції застосовує і в службі, і в житті.

Данил завжди має при собі невеликі ікони.

«Це мій особистий оберіг. Їх дала мені мама. Коли вони зі мною, здається, що частинка дому завжди поруч», ‒ зізнається поліцейський.

Захищати Україну ‒ родинна справа Данченків. Батько Данила також боронить державу у лавах Збройних Сил України.

«Ми з батьком кожен на своєму напрямку робимо одну справу ‒ захищаємо країну. Я пишаюся ним. І дуже ціную свою родину. Саме вона дає сили повертатися до служби після найважчих днів».

За межами служби у Данила є ще одна пристрасть ‒ футбол. Він є воротарем футбольної команди поліції Луганщини. Каже, що між роботою оперативника та грою воротаря багато спільного:

«Воротар не має права втрачати концентрацію. Він повинен бачити поле, передбачати, що станеться за секунду, і бути готовим до удару. У роботі оперативника приблизно так само ‒ потрібно завжди залишатися уважним і бути на крок попереду».

Данило родом із Врубівки Попаснянського району ‒ селища, яке російська армія фактично стерла з лиця землі. Та для нього Врубівка ‒ не просто точка на карті.

«Врубівки такої, якою я її пам’ятаю, вже немає. Але знищити місце, де ти виріс, знищити твої спогади ‒ неможливо. Для мене Врубівка ‒ це дитинство, родина, друзі, перші мрії. І я хочу, щоб після перемоги там знову з’явилося життя. Щоб одного дня я зміг приїхати туди вже зі своєю дружиною і сказати: «Ось тут моє коріння. Ось звідки я родом».

Незабаром Данило та його кохана Аліна стануть подружжям. І тоді розпочнеться ще одна історія ‒ про родину Данченків. 

Його життєве кредо звучить просто: «Не обирай легший шлях. Обирай той, після якого зможеш сказати собі: я зробив усе, що міг».

Відділ комунікації поліції Луганської області