Завжди йшов попереду, прикриваючи побратимів, – історія Героя України, легендарного комбата «Луганськ-1» Сергія Губанова
Після його загибелі у 2020 році підрозділ, який він очолював, назвали на його честь. Ім’я та подвиг відважного поліцейського назавжди увійшли в історію боротьби за Україну.
У 1995 році Сергій розпочав службу в системі МВС як оперативник Стаханівського міського відділу міліції. У 2014 році він обіймав посаду керівника Ленінського районного відділу міліції міста Луганська.
Сергій Губанов завжди залишався на боці закону й був справжнім патріотом своєї країни. У 2014 році, після початку бойових дій на Луганщині, полковник Губанов разом із підлеглими вивіз зброю та боєприпаси з міськвідділу, аби вони не потрапили до рук бойовиків.
«Людина слова, патріот своєї країни, яку безмежно любив і робив усе для того, щоб Україна була вільною. Коли почалися події "русскої весни", Сергій об’єднав навколо себе колектив. Люди готові були йти за ним, бо він підтримував та турбувався про всіх», – згадує комбата Тарас Симоненко.
Правоохоронці разом із силами Антитерористичної операції намагалися втримати місто й не допустити його окупації. У травні 2014 року Сергій разом із кількома офіцерами потрапив у полон. Ворог намагався дізнатися місцезнаходження складу зброї луганського гарнізону правоохоронців.
Рішучий опір підлеглих Губанова завадив злочинцям убити полонених. Згодом правоохоронців звільнили, але на їхнє життя почалося полювання: біля будинків організовували засідки, а на ворожих блокпостах розвішували фотографії з так званого розстрільного списку.
Восени 2014 року в місті Щастя Сергій Губанов разом із колегами ніс службу на блокпості. Того дня загарбники форсували річку й із флангів атакували захисників. П’ятеро міліціонерів разом із військовослужбовцями ЗСУ прийняли бій. Протягом семи годин учорашні дільничні та оперативники відбивали атаки ворога. Вони знищили піхоту російських бойовиків і не допустили захоплення міста та Луганської ТЕС, яка забезпечувала електропостачання майже всієї області.
У 2015 році в місті Щастя Сергій Губанов очолив перший добровольчий батальйон «Луганськ-1». До його складу увійшли віддані Україні патріоти, які стали на захист країни від ворога.
Підлеглі називали комбата «Сєдой» або «Батя». Батальйон «Луганськ-1» став для всіх родиною, а кожен боєць відчував підтримку комбата. Сергій Губанов очолював підрозділ шість років. Він не лише брав участь у контрдиверсійних заходах, а й завжди йшов першим у групі. Його слова: «Я командир – і ви повинні брати з мене приклад».
«Навколо нього об’єднувалися люди, готові захищати свою країну. За Батею йшли і в вогонь, і у воду», – розповідає Тарас Симоненко.
«Сєдого» всі поважали. Якщо підрозділ приїжджав на ротацію, то обов’язково контактував із ним для спільного планування дій, адже батальйон «Луганськ-1» ніс службу вздовж лінії розмежування без жодної ротації.
«Це людина, яка не лише віддавала накази, а й вела за собою бійців. Його всі поважали за професіоналізм і людяність», – згадує Антон Потурайко.
Сергій мріяв визволити рідний Луганськ і вигнати російських окупантів із української землі.
20 травня 2020 року Сергій Губанов загинув у районі селища Трьохізбенка. Він підірвався на міні під час виконання завдання штабу Операції об’єднаних сил, не доживши місяць до свого 45-річчя.
Того дня Україна втратила гідного сина, який понад усе любив Батьківщину, свій народ і родину та прагнув свободи й незалежності.
За заслуги перед Україною полковника поліції Сергія Губанова нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Указом Президента України йому посмертно присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Навіки в строю!
Відділ комунікації поліції
Луганської області
