«Зате ми живі»: історія Людмили, яка виїхала зі Слов’янська у 2022 році

Людмила Антонівна приїхала до пансіонату для ВПО у м. Ворзель рік тому. Живе з сусідкою у кімнаті на другому поверсі. Каже, кімната одразу вразила — світла, висока, з великим балконом, все новеньке, зі світлом і гарячою водою.

Виїжджала Людмила з рідного Слов’янська на початку квітня 2022 року. З подругами сіли на потяг до Львова, потім жила в Коломиї, Трускавці. Спершу не хотіла виїжджати, боялася покидати дім, друзів.

“Краще все ж таки подумати про себе, про свою родину подбати. Ну, пропадуть ті речі, що поробиш? Зате ми живі.”

Усе життя пропрацювала педагогом з музики в Киргизстані, звідти повернулася в Слов'янськ, де тепер лишилася хата від батьків. Зараз їй 84 роки, вона багато читає, ходить на пошту по газети, які виписує — про життя пенсіонерів, здоров'я і довголіття. 

Це історія про непросте, але життєво важливе рішення. Дізнайтеся зараз про соціальні виплати, житло, транспорт для вчасної евакуації на гарячій лінії 1548. Буде складно, але врешті все буде добре.

За інформацією Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України