Загинув, тримаючи оборону на бойовій позиції в Торецьку: історія львівського спецпризначенця Віталія Словіка

Боєць батальйону поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області загинув 4 січня 2025 року. Герою було лише 30 років…

Віталій у складі бойової групи перебував на позиції в майже зруйнованому будинку. Протягом багатьох тижнів окупанти намагалися захопити його – штурмували і вдень, і вночі, обстрілювали з артилерії. Проте наші бійці стійко обороняли позицію. У той день ворог знову застосував артилерію, і один із снарядів влучив саме туди, де перебувала група Віталія.

Надзвичайно добрий, позитивний, надійний – так згадують про Віталія його найближчі люди: матір, дружина, друзі та бойові побратими.

Він народився 27 грудня 1994 року у Львові. З раннього дитинства займався футболом, любив співати, обожнював тварин.

«Віталік був дуже світлою дитиною. Біля нас було дуже багато різних гуртків – то він і з бісеру вироби робив, і малював, і в еколого-натуралістичний центр бігав, цікавився комп’ютерами. Дуже любив тварин – з самого дитинства хотів собаку. Але приніс її лише на свій день народження, у 19 років. Ввечері приходить і приносить за пазухою маленького кокер-спанієля», – згадує мати, пані Ірина.

Після навчання в «Львівській політехніці» Віталій спробував кілька професій – хотів працювати лише за покликанням.

Службу в Національній поліції України розпочав у липні 2019 року. Обіймав посади поліцейського батальйону конвойної служби поліції та помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку поліції Львівщини.

Пані Ірина розповідає, що син знайшов себе в поліції, повністю віддавався улюбленій професії.

«Як почалося повномасштабне вторгнення, в нас формувалися зведені загони Національної поліції. Він підійшов і каже: “Романе, давай запишемося”. Ми так і зробили – записалися, а з нами ще декілька хлопців із підрозділу…», – розповідає Роман, товариш Віталія по зброї.

8 липня 2024 року старший сержант поліції Віталій Словік був призначений на посаду поліцейського у батальйон поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області. А 12 грудня у складі підрозділу був відряджений для несення служби в зону бойових дій.

«Віталік був патріотом, навіть у свій день народження виконував бойові завдання. З самого ранку поїхав, а ввечері ми його привітали. Приготували мінімальний торт, який могли, бо на той час не мали жодних умов: ні газу, ні води, ні світла», – згадує Роман.

«Він був надзвичайно доброю людиною. Головне – на нього можна було у всьому покластися. Кожна людина, яка отримує бойове завдання, чітко усвідомлює, що там може відбутися. Було поставлене бойове завдання – і він, як справжній патріот, зібрався й пішов», – розповідає Денис Снєжковський, бойовий побратим Віталія.

Загинув Віталій Словік 4 січня у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Незадовго до загибелі Віталій одружився. Історія кохання також дуже яскраво характеризує його – цілеспрямований, рішучий, здатний досягнути поставленої мети, і разом з тим – щирий, добрий та романтичний.  

Дружина Олександра згадує про коханого з великою любов’ю і сумом: «Він був нереально добрий. Все, за що ми не бралися, нам вдавалося. Віталік дуже сильно хотів дітей. А я дивилася на нього й розуміла: мені дуже потрібна його маленька копія…».

Вічна шана Герою, який віддав своє життя, захищаючи незалежність та свободу України! Пам'ять про нього завжди житиме у наших серцях.

Відділ комунікації 

поліції Львівської області