В лавах правоохоронців старший лейтенант поліції опинився за рік до повномасштабного вторгнення. Через військову агресію росіян, правоохоронець був вимушений не лише виконувати свої безпосередні функціональні обов’язки, а й швидко адаптуватися під реалії воєнного стану – виявляти коригувальників та мародерів, фіксувати наслідки ворожих обстрілів, виконувати гуманітарні місії тощо. Наразі боєць разом з побратимами продовжує давати відсіч російським військовим на Донецькому напрямку.

Поліцейський з Луганщини пригадує, що коли у 2014 році почалася Антитерористична операція він ще був школярем:

«Саме тоді я визначився, що моє життя має бути пов’язане з захистом правопорядку та суверенітету України. Тому що не хотів, аби озброєні злочинні групи прийшли й до моєї домівки. Так і обрав для себе шлях поліцейського».

У 2021 році чоловік почав працювати слідчим в одному з райвідділів Старобільщини. Вже через рік правоохоронець був вимушений не лише займатись своєю безпосередньою роботою, а й адаптуватися під реалії воєнного стану – виявляти коригувальників та мародерів, фіксувати наслідки ворожих обстрілів та виконувати гуманітарні місії.

«24 лютого почалося як і у всіх українців - з вибухів. Після збору по тривозі у відділі поліції ми отримали наказ передислокуватися. Разом із колегами ми почали швидко евакуйовувати документацію та майно. Виїжджати було не просто, адже російські військові постійно просувалися вперед, а ми не мали нормального зв’язку та не знали, які маршрути є безпечними для виїзду», - пригадує слідчий поліції.

Попри всі перешкоди правоохоронцям вдалося переїхати до тимчасового місця дислокації. Та все ж поліцейський прагнув нести службу саме на території рідної області.

«В цей час саме формувався зведений загін поліції Луганської області і я долучився до його складу. Ми працювали в Лисичанську до останнього… Займалися евакуацією цивільних осіб, розвозили гуманітарну допомогу, фіксували воєнні злочини росіян проти цивільного населення. Найскладніше було бачити загиблих дітей на місцях «прильотів» ворожих ракет, це важко усвідомлювати», - розповідає правоохоронець.

Після тимчасової окупації Луганської області, Деркул доєднався до лав зведеного загону Національної поліції «Захід», який брав участь у звільнені від окупантів Харківщини та Донеччини. Поліцейський разом з колегами заходив слідом за військовими у звільнені населені пункти з метою проведення стабілізаційних заходів, зокрема розшуку російських військових, які ховалися по оселях українців, виявлення колаборантів, а також задля відновлення та підтримки правопорядку на звільнених територіях.

«З Лиману росіяни так втікали, що в будинках, де вони дислокувалися, ми знаходили на столах ще гарячу їжу. Вони буквально накивали п’ятами», - згадує Деркул.

Наразі старший лейтенант поліції пліч-о-пліч з побратимами продовжує виконувати спеціальні службові завдання, пов’язані з відсіччю та стримуванням збройної агресії рф на Донеччині.

«Поряд із домом служба йде легше. Є мотивація та бажання якнайшвидше повернутись на рідну Луганщину. Стати там на варті правопорядку та законності. Саме це я і зроблю, як тільки ми відвоюємо свою землю», - зазначає поліцейський.

Відділ комунікації поліції Луганської області