Його місія – рятувати життя побратимів на фронті: київський поліцейський Євгеній Микитюк служить бойовим медиком у стрілецькому полку

Перемога для нього – це коли поранений побратим знову обіймає своїх рідних. Бо кожне врятоване життя – це безмежна цінність.

У січні 2022 року вчитель української мови та літератури за освітою, житомирянин Євгеній Микитюк розпочав службу у столичному полку поліції особливого призначення № 2. Він приєднався до лав правоохоронців, бо хотів втілити в життя свою дитячу мрію – захищати людей.

З перших днів повномасштабного вторгнення Євген став на захист киян та міста, яке стало рідним. Разом із колегами з полку він охороняв критичні об’єкти на території столиці, перевіряв транспорт на блокпостах, аби не допустити проникнення до Києва ворожих ДРГ, та допомагав евакуювати цивільних під час обстрілів.

Коли влітку 2024 року російська ракета влучила в лікарню «Охматдит», Євгеній був серед перших, хто приїхав на місце трагедії. Він витягував з-під завалів зруйнованої лікарні постраждалих дітей і дорослих. Саме тоді він прийняв для себе рішення перевестися до стрілецького полку поліції, щоб нищити ворога на передовій.

У складі стрілецького полку він воював під Торецьком, у самому серці Донеччини, де земля щохвилини здригається від вибухів. Саме тут, на Донеччині, столичний поліцейський перебуває й нині: боронить нашу землю та рятує побратимів після поранень, повертаючи їх до життя, аби кожен захисник повернувся додому.

Неодноразово, ризикуючи власним життям, він витягував поранених під ворожим вогнем – у бліндажах, окопах, зруйнованих будинках, де кожен день – це виклик.

«Що не дає зламатися у найважчий час?» – сержант поліції Євгеній Микитюк із теплотою відповідає:

«Думки про мою донечку. Заради неї я живу та борюся. Кожен мій крок на фронті – це крок до її безпечного завтра».

Доньці поліцейського лише три роки. Зараз вона росте без нього, але неодмінно пишатиметься своїм відважним та сильним батьком, який захищає її майбутнє.

Відділ комунікації поліції Києва