Вибухонебезпечні предмети будуть знаходити навіть через 50 років після війни,- начальник Департамента вибухотехнічної служби Нацполіції Володимир Хоменко

За час повномасштабного вторгнення вибухотехнічна служба вилучила та знешкодила сотні тисяч вибухонебезпечних предметів. Особливою загрозою для саперів стали ворожі БпЛА, які ведуть цілеспрямоване полювання на спеціалістів під час їхньої роботи на локаціях. Окрім безпосереднього розмінування, служба фіксує та розслідує злочини, пов'язані із застосуванням вибухівки. Багато вибухотехніків працюють у прифронтових регіонах (наприклад, на Донеччині, Херсонщині чи Чернігівщині). Деякі продовжують службу та повертаються до розмінування навіть після важких поранень і протезування. Українські Новини поговорили з начальником Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України Володимиром Хоменком про те, з якими ризиками зіштовхуються вибухотехніки під час своєї роботи, чи можна голими руками знешкодити вибухівку та чи безпечно брати додому Шахед, якщо він не здетонував. 

 Як починається робочий день вибухотехніка?

Залежить, де працює вибухотехнік. В містах ми працюємо цілодобово, добові чергування починаються о 8 годині. Досить часто в Києві та інших містах вибухотехніки починають чергування, їдучи на місця прильотів щоб змінити своїх колег і допомагають іншим службам.

Кожної ночі працює дуже багато груп. За ніч може прилетіти і 10, і 20, і 30 дронів. Інші вибухотехніки працюють у зведеному загоні, від кордону з Білорусією до Херсона. У зведеному загоні працюють хлопці з різних регіонів. Вони працюють в ротаціях по 2 місяці. В прифронтових районах ці групи виконують дуже багато різних завдань. Десь допомагають силам оборони, десь працюють з місцевими поліцейськими. Дрони, снаряди, FPV падають по всій країні. Відповідальність роботи вибухотехнічної служби починається з нуля, тобто там, де є військові.

Війна сильно вплинула на робочий процес?

Кількість роботи зросла в сотні разів.

А штат відповідно збільшився?

Штат не збільшився, тому що кількість Національної поліції у нас обмежена. Тому, вибухотехнічна служба значно не збільшилась. Поки що за рахунок внутрішніх резервів працюємо. Але якщо порівняти з навантаженнями, то це непропорційно.

Це все люди, які спеціально вчились на цю справу?

У нас інших немає. У нас всі навчаються цій справі. Є заклад, який готує вибухотехніків. Можна рекрутуватися в будь-який підрозділ поліції і далі пройти навчання на вибухотехніка.

Скільки триває навчання на вибухотехніка?

Зараз у нас скорочений варіант навчання через воєнний стан. Близько 45 діб. Раніше цей займало 3 місяці. Але це тільки початкові так би мовити ази. Це базове навчання, яке дозволяє тобі бути помічником основного спеціаліста, який працює на місці. Для того, щоб дозволити спеціалісту самостійно працювати на місці, то треба відпрацювати від 1 до 3 років.

Скільки вибухотехніків працює на одному завданні чи місці події?

Щонайменше двоє.

Скільки у нас в Україні вибухотехніків?

Менше тисячі, але всім вистачає роботи.

Чи зросла кількість викликів на місце події у звʼязку з війною?

Зросла в тисячу раз. От якщо взяти до уваги, що прилітає 500 дронів, то це вже 500 викликів. Тобто вибухотехніки перші, хто працює на місці після пожежників. Або разом з ними.

З якими службами ви співпрацюєте?

З усіма. І з ДСНС, Службою безпеки, ГУР і Міноборони.

Чи бояться вибухотехніки працювати на місцях прильотів? Може бути таке, що десь щось зачепив і все.

У нас працюють тільки ті, які виявили власне бажання працювати. Інших тут нема. Але питання не в тому. Боятися повинні всі. Це моя думка. Але всі мають керувати своїм страхом. Якщо ти вмієш керувати своїм страхом, якщо ти отримав певні навички під час навчання, пройшов підготовку, то ти працюєш, знаючи що ти робиш щось правильно.

Чи внесла війна якісь корективи в плані нових технологій в роботі з вибухівкою?

У нас найбільший досвід та прогресивні підходи до знешкодження вибухонебезпечних предметів і пристроїв. Цей досвід дуже цікавий нашим іноземним партнерам. До нас постійно звертаються іноземці для того, щоб ми дали інструкторів для проведення заходів. У нас це постійний процес.

На Близький Схід вас не запрошували під час військових дій США проти Ірану?

Там залучали більше військових. Але, якщо б було бажання приймаючої сторони, то було б можливо надати інструкторів Нацполіції для того, щоб дати людям обізнаність у тому, як працювати з боєприпасами, які використовує Іран та Росія.

Враховуючи, що багато шахедів прилітає по Україні, чи можна сказати, що ваші вибухотехніки вже знають їх як автомат Калашникова військові?

Десь так. Тому ми проводимо тренінги для поліцейських з найближчих європейських країн, зокрема, Молдови, Балтійських країн, для того, щоб вони також розуміли, як з цим працювати. Найближчим часом такі тренінги плануються для країн Європи.

Скільки території України залишається заміновано?

Давайте поділимо це питання на дві частини. Є замінована частина території, а є територія, яка засмічена вибухонебезпечними предметами. Бо те, що заміновано, то це територія, де проходила лінія фронту, де знаходились опорні пункти. Там було реальне замінування тобто є встановлені міни. Засміченість вибухонебезпечними предметами - це вже інша історія, снаряди і ракети що не спрацювали можуть бути будь де. Але перевіряти треба всю територію де був ворог.

Наскільки Україна засмічена вибухонебезпечними предметами?

На даний у нас є дуже небезпечні місця, де були бойові дії, де були опорні пункти противника, де були наші опорні пункти. В таких місцях дуже велика концентрація боєприпасів, які не вибухнули. Порівняти немає з чим бо таких масштабів бойових дій не було з часів другої світової.

На Київщині ще є такі місця?

Основні місця, де було найбільше вибухонебезпечних предметів, давно зачищені. Ми приймали в цьому безпосередню участь. Вдень ми вивозили звідти 1-2 вантажівки. Зараз на тих самих місцях можна знайти поодинокі боєприпаси, але їх там будуть знаходити навіть через 50 років. Оскільки ми зараз досі знаходимо боєприпаси Першої світової війни чи Другої світової війни. Таким же чином і ці знаходитимуть. Тим паче, якщо це в лісі, де припаси уже вкриті шарами листя, трави і чого завгодно. Знайти там зараз щось нереально.

Який регіон України найбільш засмічений такими предметами?

Там, де найбільш стала лінія зіткнення. Тобто, це прифронтові райони. Чим більше район був сталим, наприклад, Часів Яр, тим більше там буде засміченість вибухонебезпечними предметами. Тим більш буде проблематичним відновлення цього регіону, відновлення сільського господарства цього регіону.

Тобто, якщо підсумувати, то нам знадобиться 50 років для того, щоб очистити території, найбільш засмічені вибухонебезпечними предметами?

В залежності, які технології використовувати для цього та які підходи.

Які нові технології ви використовуєте?

У нас є машини механізованого розмінування, типу НРК. Ми використовуємо обладнання, яке подарували нам США та Німеччина. Ми маємо все для розвідки, всі види дронів з усіма видами камер. Використовуємо аналітичне забезпечення, щоб розуміти, де знаходились опорні пункти, де проходила лінія фронту. Проводимо дорозвідку, перед тим як почати працювати. В мене є внутрішнє розуміння, що вбивають не очищені квадратні кілометри, а конкретні боєприпаси. Чим більше ми знешкодимо, тим безпечніше буде країна. Кількість має значення. Ми спираємося саме на цю догму.

Чи можна безпечно пройти по мінному полю і як?

Можна виграти в казино. А можна програти.

Чи можна звичайній людині якось оминути міни на замінованій території?

Неможливо звичайній, та й незвичайній теж. Якщо мінне поле облаштоване не вчора, а хоча б три-чотири неділі тому, то ймовірність того, що за допомогою свого зору ти побачиш ознаки міни, дуже і дуже мала.

А захисні костюми?

Захисні костюми призначені для інших цілей. Все захисне обладнання ділиться у нас на декілька класів. Воно використовується для різних цілей та завдань.

Воно захищає?

Кожне захищає по-своєму. У нас місії не закінчуються розмінуванням полів. Не треба забувати, що росіяни вербують і наймають групи людей, які встановлюють вибухові пристрої, які потрібно розмінувати. В деяких випадках це проводиться вручну, тому що неможливо застосувати або робота, або інші засоби. От в таких випадках ми використовуємо максимально захищений костюм, який може захистити від вибуху. Але ну як захистити - полегшити наслідки вибуху пристрою, який може містити до 10 кг вибухової речовини. Тобто, жоден костюм нічого не гарантує.

Тобто захисний костюм може врятувати…

Але ти в ньому можеш просто не вижити. Може бути сильна вибухова хвиля чи уламки бути більш швидкими, що не зможе витримати цей костюм. Тобто, це все дуже субʼєктивно. Для мінного поля використовують інші засоби. Це збільшені бронежилети, шоломи, візори, спеціальне взуття, яке захищає від підриву на мінах типу ПФМ та ПМН. Ми наразі повністю забезпечені цим взуттям. Всі мають і всі використовують.

Чи можна голими руками знешкодити вибухівку?

І голими руками, і голими зубами. Була і така історія, що під час знешкодження вибухового пристрою у тунелі, коли вибухотехнік тримався за драбину руками і була можливість відʼєднати детонатор лише використовуючи одну тільки руку і власні зуби. Все залежить все від конкретного сценарію.

Чи вистачає для знешкодження вибухівки просто перерізати провід? Червоний чи коричневий чи зелений чи який там ще, як показують у фільмах.

Так. Це можливо. Це і є один із методів, який постійно застосовується. Але ж колір може бути будь-який.

Так само і Шахед, який залетів у квартиру і не вибухнув?

Так. Але там трохи складніше. Потрібно розуміти, якого типу бойова частина, чому вона не спрацювала і як безпечно це все вилучити.

Ви бачили мабуть, що дехто з наших громадян тягне додому чи ще кудись шахеди як трофей, бойова частина яких не вибухнула? Що ви можете сказати таким людям? Це безпечно?

Як показує практика, це абсолютно небезпечно. Приблизно місяць тому біля Черкас четверо так званих спеціалістів хотіли викрасти мотор із Шахеда, привʼязали до нього мотузку і тягнули. Але бойова частина спрацювала і 4 трупи. І таке може бути, коли ти не розумієш, як спрацьовує бойова частина і цей механізм та як безпечно Шахед знешкодити. Тому що у нас навіть є така практика, що який би в тебе рівень знань не був, але якщо ти бачиш щось для себе нове чи вперше, то ти повинен подзвонити експертам, які розуміються на цьому і вони дадуть рекомендації, яким чином знешкодити боєприпаси. Такі дзвінки можу прийняти і я, і мої заступники.

Чи доводилось вам розміновувати якийсь пристрій по телефону?

Це наша постійна робота... моя, мого заступника та інших керівників. Консультувати в реальному часі, якщо той, хто виїхав на місце не розуміє, що робити в тому чи іншому випадку. У нас є такий алгоритм і це нормальна практика, коли ти раптом щось не знаєш. Вибухотехніку ніхто не буде казати, що ти далекий від цієї справи, обмін інформацією є основою виживання. Мені можуть прислати якісь додаткові фото і я вже зорієнтую, що робити в цьому випадку. Тому що тут йде питання про життя вибухотехніка. Ми своїх спеціалістів цінуємо.

Чи багато було летальних випадків під час знешкодження вибухових пристроїв чи предметів?

Це найважче питання. На жаль такі випадки були, є, і, я розумію, що вони будуть. На даний момент ми втратили 9 спеціалістів. Це одні з найкращих моїх вибухотехніків. А скільки поранених ще. Я думаю, що ті, які мають контузію чи невеликі поранення, то це до 50% особового складу. Ті хто втратив кінцівки чи орган зору чи втратив здоров'я, всі вони працюють. Загибель чи поранення це досвід і додаткова мотивація щоб вчитися, тренуватися і бути кращими за ворога.

Як їх мотивувати після цього?

Вони самі себе мотивують. Вони бачать, що вони потрібні, що їх досвід цінний. Такі люди повинні працювати. Це колектив. Якщо людина працює і показує результати, маючи обмежені можливості, наприклад з однією ногою чи однією рукою, то це впливає і мотивує всіх інших. Всі знають, що в будь-якому випадку ти залишаєшся в колективі, тебе ніхто не виганяє.

Фінансове забезпечення- це мотивація для працівників?

Так, це мотивація. Особливо для тих, хто працює в зоні бойових дій. Тому що вони отримують трохи підвищену заробітну плату. Зарплата вибухотехніка зазвичай відповідає середньому рівню поліцейського. Особливих преференцій у вибухотехніків в плані зарплати немає. При виконанні спеціальних робіт, незалежно від того, де ти працюєш, ти за цей день гарантовано отримуєш надбавку. Рівень ризику може бути абсолютно однаковим біля лінії фронту.

А є якісь премії чи бонуси за складність виконання завдань?

Такого не існує. Нажаль. Система заохочення досить обмежена. Якщо ми кожного вибухотехніка будемо таким чином заохочувати, то нам потрібно буде придумувати нові види та способи заохочення.

ШІ якось використовують у роботі?

Лише в системах аналізу відео та аерофотознімків. Це єдине де поки використовується.

Тобто Ші ніяк не замінить вибухотехніка?

Ні.

Скільки часу потрібно для того, щоб знешкодити вибухівку?

Бувають випадки, коли тобі треба 10 секунд, а буває таке, що ти на завдання можеш витратити цілий день. Було таке, що над одним боєприпасом ми працювали цілий день, тому що його потрібно було знешкодити лише одним способом. Щоб він залишився функціональним, для того, щоб в подальшому його можна було дослідити.

Це якийсь ворожий боєприпас?

Так.

Чи змінив ворог тактику мінування за останній час?

Еволюція постійно відбувається. Вони використовують нові електронні пристрої. Ми еволюціонували. Ми допомагаємо придумувати нові засоби мінування чи нові пристрої. Є два великих полігони, де це випробовують. Це майже всі прифронтові райони. Для них там найбільш комфортні умови.

Ворог придумує все нові і нові методи. Зокрема, за допомогою БПЛА доставляє ФПВ наприклад. Чи прикріплює міни. В Київ не долітало нічого такого?

Нема таких засобів доставки, щоб такі боєприпаси доставляли в Київ. Шахед призначений для інших місій. З нього не було зафіксовано поки що подібних скидів. Максимум на зараз це вони використовували для далеких дистанцій, це Молнія, яка може нести на собі якісь міни чи інші боєприпаси. Шахеди використовують для того, щоб донести міни типу ПТМ. Це всього лише дві міни. Але їх доставляють аж до Рівного. Окремо бойова частина і окремо два типи мін, які шахед протягом свого маршрута може скинути. На Рівненщині такі типи мін скидували вздовж залізниці, сподіваючись, що вони впадуть на залізничні колії і підірвуть потяг. Але це не масові явища.

Людину ніхто не може замінити?

Нажаль, ні.

Як ви оціните готовність цивільних до потенційних вибухових загроз? Наші співгромадяни ще сильно вразливі через це?

Люди ще вразливі. Ще багато знаходиться тих, хто хоче щось видобути з якихось боєприпасів чи техніки. Особливо це небезпечно для дітей та підлітків. Вони не розуміють тієї небезпеки, яку становлять дрони, які прилітають сюди. Наслідки цього медійно дуже обмежено висвітлюються. В цьому велика біда. Якщо пошукати відео з Анголи, Південної Азії, де було багато заміновано території, то більшість постраждалих були якраз діти.

Чи доводилося вам реально розміновувати вибухівку в школах? Чи підтверджувалися випадки замінування шкіл?

Ні. Ніколи не було такого. Не підтверджувалось жодного разу.

Які ви вважаєте ключові уроки, що ви винесли зі своєї роботи під час війни?

Ми модернізували систему. Ми постійно вчимося. Я вважаю, що без постійного підвищення кваліфікації показувати результати і не втрачати людей неможливо. Постійно потрібно працювати. Безпосередня участь керівного складу в зведеному загоні, це також обовʼязково. В мене постійно, близько 40% департаменту постійно працюють з людьми, в полях. Ці всі люди постійно в тонусі і розуміють, що там відбувається. І це дає результат.

Ви можете пригадати найважчий випадок розмінування?

Складних випадків багато і будуть ще складніші. Складно було після звільнення Харківщини. Ми там відразу отримали поранених і загиблих. Налагодити механізм після цього було дуже складно. Всі бачили ще вчора живими загиблих колег чи поранених, а завтра потрібно йти і виконувати теж саме завдання і ризикуючи таким же чином.

Основа роботи вибухотехніка — це те, що кожного дня ти йдеш на завдання і розумієш, що ти можеш не повернутися. Це може залежати від будь-якого фактору. Завтра росіяни придумають якусь нову пастку і ти не зможеш на неї зреагувати.