Війна очима пілота дронів — бійця стрілецького батальйону поліції Вінниччини на псевдо Бідний
Євгеній Біднячук — заступник командира роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький). Сьогодні він — командир операторів безпілотників, який із повітря зриває ворожі штурми, рятує поранених побратимів та виявляє диверсійні групи. А ще кілька років тому працював поліцейським офіцером громади.
До бойового підрозділу він приєднався ще тоді, коли той тільки почав формуватися. Свій напрямок обрав одразу — аеророзвідка. Спочатку навчався літати на Mavic, а згодом опанував FPV-дрони. Зараз Бідний керує вже цілими безпілотними комплексами типу Vampire, Pegasus, Heavy Shot, а також наземними роботизованими системами.
КОЛИ ТЕОРІЯ СТАЄ ДОСВІДОМ
Перший бойовий виліт відбувся в одному з населених пунктів Бахмутського району. Підрозділ тільки зайняв нову позицію й облаштовувався, а піхота тримала оборону в Торецьку. Завдання Євгенія було чітким — аеророзвідка. Саме завдяки роботі таких операторів Сили оборони можуть утримувати рубежі та зменшувати втрати серед особового складу.
Дрони допомагали не лише знаходити противника — іноді вони буквально рятували життя. Після поранень чи контузій бійці втрачали орієнтацію на місцевості. Тоді пілоти підіймали БпЛА з гучномовцями — так звані грамофони — та виводили своїх до безпечних місць. За допомогою безпілотників евакуйовували й цивільних, а також виявляли диверсійні групи. Був випадок, який поліцейський згадує особливо:
«Ми летіли працювати зі скидами, але побачили, що ворог здається. Вели двох полонених, але одного по дорозі ліквідували свої ж», — розповідає правоохоронець.
Інколи саме БпЛА зупиняють атаки ще до того, як росіяни дійдуть до точки штурму.
«Невелика моторизована колона, але дуже добре оснащена, рухалася в бік Костянтинівки. Тоді наші гексакоптери почали працювати на ураження», — говорить пілот.
ПІДТРИМКА «НА НУЛІ»
Окрім бойових завдань, оператори виконують й іншу важливу місію — доставляють провізію та ліки на позиції. У цьому допомагає важкий дрон, який бійці між собою називають «Баба-Яга». Його використовують і як бомбер, і як повітряного «логіста».
А ще «на нулі» живуть маленькі талісмани — котики та собаки, яких прихистили військові. Тому разом із водою та медикаментами іноді летить і корм для тварин.
Пілоти уважно стежать і за технологіями ворога. Часто безпілотники стають трофеями: їх розбирають, вивчають та модернізують під власні потреби. Тож робота оператора БпЛА — це не лише керування, а й інженерія, ремонт та постійне вдосконалення навичок. Так війна з простих пілотів формує висококваліфікованих фахівців.
ТИЛ, ЯКИЙ ЗАВЖДИ ПОРУЧ
Головне, каже Євгеній, — це люди, які поруч. У родині Біднячука добре знають, що таке війна: його батько і брат теж на фронті. Попри різні напрямки та складні умови служби, вони намагаються підтримувати зв’язок — бодай кількома словами, щоб переконатися: всі живі й тримаються.
Найбільшу силу йому дають син Тимофій та дружина Альона. Перед кожною ротацією вони передають йому маленькі обереги, зроблені власноруч: браслет із їхніми ініціалами або брелок із написом «Ми завжди поруч». Для когось це просто дрібниці, а для нього — нагадування про дім, підтримку й про те, заради чого він бореться.
Та й серед побратимів поліцейський знайшов справжню родину. Він упевнений, що це справжнє братерство, загартоване фронтом.
«Тут кожен відповідає один за одного. І неважливо, хто ти: піхотинець, оператор БпЛА чи фахівець РЕБ. Ми всі робимо одну справу та маємо довести її до логічного завершення — до нашої Перемоги», — каже Бідний.
Відділ комунікації поліції
Вінницької області
