"Незламні духом": консультант УСР в Тернопільській області з ветеранських питань Богдан Іванюк допомагає знайти опору побратимам, які повернулися з війни
Війна змінює життя назавжди, але навіть після повернення з фронту служіння Україні не закінчується. На Тернопільщині продовжує розвиватися ветеранський простір "Незламні духом", який допомагає захисникам адаптуватися до мирного життя, отримати необхідну підтримку та залишатися частиною великої професійної спільноти.
Одним із тих, хто сьогодні допомагає ветеранам пройти цей непростий шлях, став провідний консультант Управління стратегічних розслідувань у Тернопільській області з ветеранських питань Богдан Іванюк. Його історія - це історія людини, яка знає ціну війни не з чужих слів.
Для родини Іванюків боротьба за незалежність України почалася ще у 2014 році. Після Революції Гідності Богдан добровольцем став на захист держави. Згодом до війська долучилися його брат і батько. Вони служили у різних підрозділах, але всіх об'єднувала одна мета - захистити Україну.
У 2022 році родина зазнала непоправної втрати - на війні загинув батько, а під час виконання бойового завдання у 2024 році на Чернігівському напрямку важке поранення отримав й сам Богдан.
"Нас вистежив ворожий дрон. Ми вже повернулися після виконання завдання, коли стався вибух Почали вибухати павербанки, генератори. Пам'ятаю лише, що мене відкинуло. Прийшов до тями вже весь обпечений, без одягу – усе згоріло", – пригадує Богдан.
Опіки майже 40 відсотків тіла, десятки операцій, півтора року лікування та реабілітації. Саме тоді він особливо гостро відчув, наскільки важливо, щоб поруч були люди, які розуміють ветерана без зайвих пояснень.
Сьогодні Богдан працює в Управлінні стратегічних розслідувань на посаді провідного консультанта з ветеранських питань. Його головне завдання - супровід ветеранів: соціальна адаптація, юридичне консультування, організація реабілітаційних заходів, допомога в поверненні до служби або цивільного життя.
"Ветеранів стає дедалі більше і кожному потрібна якісна допомога. Для мене, як для ветерана, дуже важливо, що людина може прийти, звернутися, отримати підтримку, пораду, юридичну чи соціальну допомогу. Ми стараємося зробити так, щоб вона не залишилася зі своїми проблемами наодинці. Ветерани різні. Комусь легше відкритися, комусь складніше. Але коли з ними спілкується інший ветеран, який сам пройшов війну, тоді виникає довіра. Людина може виговоритися, а ти її розумієш і можеш підтримати", - переконаний він.
Саме на принципі "рівний - рівному" й будується робота ветеранського простору "Незламні духом», який розширюється у структурі МВС та Національної поліції. Військовослужбовець російсько-української війни на позивний Адлер називає цей проєкт важливим кроком до повноцінного повернення захисників до життя.
"Для мене, як для ветерана, це можливість відбудувати своє довоєнне життя. Тут можна знайти однодумців, психологічну підтримку, допомогу з працевлаштуванням, долучитися до спорту, культурних чи туристичних заходів. Це місце, де підтримують не лише ветерана, а і його родину".
Володимир Мартинюк на псевдо Мартин має чималий бойовий досвід. У складі штурмового полку Нацполіції «Сафарі» він знищував російських окупантів на Київщині, давав відсіч ворогу на Сумщині та Запоріжжі. До війни спецпризначенець активно займався спортом, а після реабілітації повернувся на службу до поліції. Він переконаний, що ветеранська політика має стати невіддільною частиною системи.
"Хочеться своїм власним прикладом пропагувати здоровий спосіб життя для ветеранів, бо спорт – це не про медалі та красиве тіло, це про братерство, де зібралися всі рівні, всі одинакові. Ти можеш там зустріти свого побратима, посестру, яка з тобою була на фронті, і, побачивши їхній стяг, який вони підіймають на змаганнях, будеш розуміти, звідки ця людина і де вона проходила службу".
Окрім супроводу ветеранів, Богдан Іванюк багато працює з дітьми військовослужбовців, ветеранів та безвісти зниклих захисників. Разом із колегами він проводить зустрічі, знайомить дітей із сучасними технологіями, навчає керувати безпілотниками та організовує пізнавальні заходи.
"Нещодавно ми були у школі-інтернаті, де навчаються діти, які постраждали від війни. Показували їм, як керувати дронами. Для них це були неймовірні емоції. Найбільша нагорода – коли діти телефонують і просять приїхати ще. Саме заради них ми боремося, щоб вони більше ніколи не бачили жахів війни", – говорить Богдан.
Любов до України Богданові прищепили ще в дитинстві. Разом із мамою, директоркою школи, та братом вони створили історичну криївку, де школярі знайомляться з історією визвольної боротьби українців, а від початку повномасштабного вторгнення учні та педагоги навчального закладу постійно допомагають військовим, плетучи маскувальні сітки.
Історія Богдана Іванюка та його побратимів - це приклад того, що шлях захисника не завершується після демобілізації. Він лише набуває нового змісту. Сьогодні ветеран допомагає тим, хто повертається з війни, адаптуватися до нового життя, знайти підтримку та відчути, що поруч завжди є люди, які зрозуміють без зайвих слів.
Відділ комунікації поліції Тернопільської області
