Валерій Журба: історія життя, служби та нездійснених мрій столичного поліцейського, який віддав життя за Україну
10 листопада минають перші роковини загибелі лейтенанта поліції Валерія Журби – мужнього воїна, відданого своїй справі правоохоронця та надійного побратима. Йому було лише 26 років, коли ворожий обстріл назавжди обірвав його життя на Донеччині.
Валерій народився 6 жовтня 1999 року у Фастові на Київщині. З юних років прагнув справедливості, завжди був готовий допомогти іншим та не боявся відповідальності. Після навчання у Білоцерківському національному аграрному університеті у 2021 році він розпочав свій професійний шлях в Управлінні поліції охорони в Києві.
З дитинства був життєрадісним, товариським і вмів знаходити привід для усмішки.
«Валерій міг розвеселити будь-якої хвилини. Якщо в тебе поганий настрій, він тобі його за секунду підніме», – згадує мама Захисника.
Таким його пам’ятають і побратими – завжди усміхненим, щирим, готовим пожартувати й підтримати. За цією легкістю у спілкуванні ховалися наполегливість, рішучість і характер, які особливо проявилися під час бойової служби.
У 2024 році правоохоронець приєднався до полку поліції особливого призначення (Стрілецький) ГУНП у м. Києві. У складі підрозділу він опанував роботу оператора БпЛА, здійснював повітряну розвідку та виконував бойові завдання.
У Стрілецькому молодий боєць обрав для себе позивний – «Чорний». Коли хлопці запитали чому, він жартома відповів рядком з пісні: «…Червоне – то любов, а чорне – то журба…» Валерій своєю веселою вдачею, невичерпним оптимізмом, жартами та позитивом ніби доводив – Журба – тільки прізвище, але не характер.
Його серце не співало сумних пісень, воно хотіло любити. Чоловік ділився з побратимами, що при першій нагоді збирається освідчитись коханій дівчині. Не встиг… Не дійшов.. Не повернувся…
10 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки внаслідок ворожого обстрілу життя Валерія обірвалося.
Для своїх побратимів він назавжди залишиться щирим, сміливим і життєрадісним товаришем, який був завжди поруч, готовий допомогти.
За мужність, самовідданість і вірність Присязі лейтенанта поліції Валерія Журбу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Президента України «За оборону України».
У рідному Фастові пам’ять про Захисника увічнено на меморіальних об’єктах міста, а самому Герою, Валерію Журбі, посмертно присвоєно звання Почесного громадянина Фастівської міської територіальної громади.
Минає рік, коли час зупинився для його рідних та побратимів, але пам’ять непідвладна часу. Валерій обрав шлях честі, залишився вірним Присязі та віддав найдорожче за свободу своєї країни. Його подвиг – це не лише сторінка історії, а й пам’ять про людину, чия відданість Україні назавжди залишаться прикладом честі та незламності.
Світла пам’ять лейтенанту поліції Валерію Журбі. Честь і шана Герою, який назавжди залишився в строю!
Відділ комунікації поліції Києва
