Українські та латвійські поліцейські викрили шахрайську організацію: учасники під виглядом повернення втрачених інвестицій оформлювали на іноземців кредити

Фігуранти з України телефонували громадянам Латвії, представлялися працівниками юридичної компанії та переконували, що допоможуть повернути втрачені кошти. Насправді ж отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих, оформлювали кредити від їхнього імені, а в окремих випадках доводили людей до продажу майна або оформлення позик під заставу. Викрадені кошти виводили через криптовалюту. Таким чином зловмисники ошукали громадян щонайменше на 4 мільйони гривень.

Їх оборудку викрили слідчі Головного слідчого управління спільно з кіберполіцейськими Харківщини та оперативниками ДКІБ Служби безпеки України в Харківській області за сприяння Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції у взаємодії з правоохоронними органами Латвії.

Шахрайський кол-центр, який діяв у Харкові та області, викрили слідчі Нацполіції та кіберполіцейські. Його учасники цілеспрямовано шукали людей, які вже втратили гроші через псевдоінвестиційні платформи, фейкових брокерів або криптовалютні афери, та використовували їхню вразливість для повторного ошукання. Контакти потерпілих купували в інших шахрайських груп, отримували від пов’язаних осіб або знаходили у даркнеті. 

Оскільки шахраї не володіли латвійською мовою, вони буквально змушували потерпілих переходити на російську, аргументуючи це тим, що вони вчили її в школі та «все одно розуміють». 

Щоб викликати довіру, фігуранти демонстративно попереджали людей не платити нікому наперед та переконували, що "справжня компанія" нібито бере оплату лише після отримання компенсації. Так вони створювали враження безпечної та законної процедури. Насправді ж головною метою було заволодіння доступом до банківських акаунтів потерпілих.

Надалі людям пояснювали, що для оформлення компенсації необхідно пройти “верифікацію”, підтвердити особу, сформувати банківську виписку, створити або активувати Smart ID та електронний підпис. Для “спрощення процедури” потерпілим пропонували встановити програму віддаленого доступу, за допомогою якої фігуранти отримували контроль над їхніми пристроями та доступ до онлайн-банкінгу. Після цього від імені жертв оформлювали кредити через укладання онлайн-контрактів із використанням підробленого електронного підпису. Отримані кошти переказували на підконтрольні рахунки та криптовалютні гаманці, а надалі розпорошували через різні фінансові інструменти для ускладнення відстеження.

Окремих потерпілих переконували змінювати спосіб отримання пенсій, відкривати нові рахунки, переказувати кошти між банками або залучати так званих довірених осіб. Людям пояснювали, що це нібито необхідно для швидшого отримання компенсації або підтвердження платоспроможності. Насправді ж такі дії давали шахраям додатковий контроль над фінансами потерпілих.

Поліцейські також задокументували внутрішню структуру кол-центру. Організація мала чіткий розподіл ролей: одні учасники відповідали за “прогрів” потерпілих, інші — за отримання доступу до онлайн-банкінгу, використання Smart ID, оформлення кредитів та виведення коштів. Окремі фігуранти займалися адмініструванням роботи кол-центру, навчанням персоналу та контролем ефективності операторів.

У межах спецоперації правоохоронці провели 14 обшуків на території Харкова та Харківської області. Під час слідчих дій вилучено мобільні телефони, комп’ютерну техніку, носії інформації, автомобілі та інші речові докази, що підтверджують діяльність злочинної організації.

П’ятьох учасників затримано в порядку ст. 208 КПК України. Слідчі поліції повідомили їм про підозру за створення та участь у злочинній організації (ч.ч. 1, 2 ст. 255 Кримінального кодексу України), несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України) та шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою (ч.ч. 4, 5 ст. 190 Кримінального кодексу України). Суд обрав двом ключовим фігурантам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, трьом іншим — цілодобовий домашній арешт. Санкції інкримінованих статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Досудове розслідування триває за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

За матеріалами Головного слідчого управління

Національної поліції України