У Києві попрощалися з командиром Обʼєднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» Максимом Казбаном
Прощання з полковником поліції Максимом Казбаном відбулося сьогодні, 24 липня, у Михайлівському соборі. Два дні тому він трагічно загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на Донеччині.
Попрощатися із справжнім воїном, Героєм прийшли Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, Голова Національної поліції України Іван Вигівський, заступники керівників відомств, бойові командири, побратими, які щодня пліч-о-пліч були з ним, а також сотні людей, серед них - рідні, друзі та колеги.
Під час церемонії прощання Іван Вигівський зазначив, що для поліцейської родини загибель командира бригади «Лють» це непоправна втрата... Максим Казбан - людина честі та слова. За ним слідували, його поважали, до нього прислухались. Він приклад справжнього воїна та патріота України, який завжди був поруч із бійцями – своїми побратимами.
«Ми з почестю проводжаємо в останню дорогу справжнього Героя. Важко підібрати слова, щоб сказати про цю втрату. На жаль, ніщо не поверне рідним Максима - сина, батька, чоловіка…. Наша поліцейська сім’я завжди підтримуватиме вашу родину, бо ми – одне ціле завдяки таким воїнам-героям як Максим!», - сказав Іван Вигівський.
Командир бригади «Лють» пройшов бойовий шлях, мав досвід, навички, хист і найголовніше – вірив у те, що робить, і чітко знав для чого це потрібно. Максим Казбан не просто носив однострій – він щодня доводив, що честь, обов’язок і любов до України – це не слова, а вибір серця.
Таких бойових командирів – одиниці. Максим не лише вірив у Перемогу, він цілодобово робив усе, аби вона якнайшвидше настала. І сьогодні наші поліцейські у складі бригади «Лють» продовжують втілювати його мрію.
Ігор Клименко та Іван Вигівський висловили співчуття рідним і близьким Максима, а також усім, хто його знав.
Найважче у загибель сина, батька, чоловіка повірити рідним. Його дружина Марина розповіла, що разом із Максимом вони прожили 18 щасливих років і виховали сина. Каже, Максим – це людина дій і совісті, а ще він завжди тримав слово.
«Він був чесним і справедливим, сильним і відданим. Кожну втрату бійця пропускав через себе. Я бачила і відчувала його в кожному погляді, подиху, вчинку. Він був найкращим чоловіком, батьком, прикладом і другом для свого сина, і завжди ним буде. Любив його і пишався ним», - сказала вона.
Максим Казбан воював у складі 79-окремої десантно-штурмової бригади, брав участь у стримуванні ворога з території АР Крим у районі м. Генічеськ уздовж Арбатської Стрілки, звільняв Лиман, а також разом із побратимами тримали оборону в районах населених пунктів Сіверськ – Закітне. Стримувати просування військ рф через державний кордон України в районі с. Дьякове. Там потрапили в оточення, в якому перебували півтора місяця.
З 2015 року Максим Казбан проходив службу в підрозділі Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, де неодноразово брав участь у спеціальних оперативно-бойових заходах у зоні АТО та під час повномасштабної війни з рф.
З липня 2023 року Максим Казбан обіймав посаду першого заступника командира бригади. Під його керівництвом проведено не одну штурмову операцію. Він організовував штурмові дії підрозділів, у результаті яких звільнено Кліщіївку. Планував і забезпечив розвідувальні, наступальні, штурмові та оборонні операції у районі Курдюмівки та Майорська.
Командиром Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Максим Казбан став у вересні 2024 року. Для нього було честю отримати бойовий прапор. Перше його завданням на цій посаді став Торецький напрямок, де тривали найзапекліші бої з ворогом.
Максим Казбан був нагороджений орденами Богдана Хмельницького другого та третього ступенів, медаллю «За військову службу Україні», нагрудним знаком СБУ «За відвагу» та ЗСУ «Сталевий хрест», а також двічі нагороджений відзнакою «Вогнепальна зброя».
Його поховали на Алеї воїнів на Байковому кладовищі. Ми збережемо пам’ять про Максима Казбана не лише в серцях, а й у наших діях, у нашій щоденній роботі заради країни, яку він боронив та любив усім серцем.
Слава Герою.
Вічна пам’ять і шана.
Департамент комунікації
Національної поліції України