У кінологічному центрі запорізької поліції – маленькі новачки, які вже навчаються «дорослим» собачим справам

Кожен поліцейський собака – це більше, ніж службовий ресурс. А партнерство і довіра між твариною і наставником народжуються з перших хвилин знайомства. Саме так почалися історії кінологів Тетяни і Олександра та їхніх чотирилапих напарників.

Старший інспектор-кінолог Тетяна зізнається: першого «сильного» собаку пам’ятаєш усе життя, а всіх наступних мимоволі з ним порівнюєш. Грей – ще зовсім цуценя, а одразу проявив вольовий характер. Потрапивши на чужу територію, він не злякався серед десятків собак – навпаки, тримався впевнено, ніби кидаючи виклик. Саме ця внутрішня сила і сміливість підкорили кінологиню.

Пес потрапив до поліції з родини військового. Через службу та переїзд власник не міг приділяти йому достатньо уваги й свідомо передав Грея в професійні руки. Попри це, зв’язок не перервався – військовий підтримує спілкування з Тетяною, просить надсилати фото пса, адже його доньки дуже сумують за своїм улюбленцем.

Пліч-о-пліч із Тетяною службу несе інспектор-кінолог Олександр, який нещодавно повернувся з навчання в Житомирі. Його напарниця молода німецька вівчарка Аша перебуває в центрі менше місяця. Перші дні були адаптаційними, але собака швидко освоюється й добре піддається дресурі.

Під час купівлі Аша вирізнилася серед інших цуценят. Спочатку привернула до себе увагу гавкотом і характером, а згодом проявила щиру цікавість, ніби вирішувала: мій це кінолог чи ні. Через обопільний вибір сформувався професійний тандем.

Зараз обидва цуценяти проходять адаптацію та базову підготовку в кінологічному центрі. А наша знімальна група мала приємність познайомитися з ними і за нагоди поспілкувалася з їхніми наставниками. Про все це – у відео.

Ці історії – про людей і собак, які знаходять одне одного не випадково. Про професію, де довіра починається з погляду, а справжня служба – з партнерства.

Відділ комунікації поліції Запорізької області