Там, де бракує найріднішої руки: вінницькі поліцейські провели дітей загиблих Героїв до першого класу

Для кожної дитини перший день у школі — особливий. Новий портфель, перший учитель, хвилювання та очікування перед ще незвіданим шкільним життям. Поліцейські були поруч з першачками у хвилини хвилювання, допомагали освоїтися в новій атмосфері та розділили з ними цей важливий момент.

Батьки Поліни Червонцевої з Погребища, Аріни Гилюк із Немирова та Марка Степанюка з Козятина — загиблі Захисники України, поліцейські Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють», які віддали життя за свободу своєї країни. Їх немає поруч у цей важливий день. Не буде татусевої руки, яка поправить портфель, підбадьорить перед першим уроком чи скаже: «Усе добре. Я поруч». Але є пам’ять. Є любов, яка не зникає. І є люди, які не залишають родини загиблих наодинці із втратою. Тому у свій перший навчальний день діти були з батьківськими колегами — тими, хто знає ціну служби, братерства й справжньої підтримки.  

За кожним дитячим кроком до шкільного порогу — пам’ять про батька. Про його силу, мужність, любов до своєї дитини та Україну, за яку він віддав найдорожче — власне життя.

Ми пам’ятаємо тих, хто загинув, захищаючи нашу державу, і робимо все, щоб їхні діти відчували: поруч є люди, які підтримають, допоможуть і берегтимуть пам’ять про їхніх батьків.

Нехай шкільна дорога Поліни, Аріни та Марка буде світлою, навповненою відкриттями, друзями та здійсненням дитячих мрій.

Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за Україну.

Поруч із тими, заради кого вони боролися.

Відділ комунікації поліції

Вінницької області