"Щодня Нацполіція повідомляє до 13 підозр за незаконний обіг зброї" – заступник Голови Нацполіції
Щодня Нацполіція повідомляє до 13 підозр за незаконний обіг зброї. Водночас понад 14,5 тисяч громадян добровільно задекларували більше ніж 16 тисяч одиниць вогнепальної зброї – від автоматів до гладкоствольних рушниць. При такій кількості зброї криміногенна ситуація залишається стабільною, а деякі види тяжких злочинів навіть досягли свого історичного мінімуму.
"Телеграф" поспілкувався з заступником Голови Національної поліції України – начальником кримінальної поліції Андрієм Нєбитовим про те, як вдається утримувати безпеку на четвертому році повномасштабного вторгнення рф, участь українських поліцейських у вилученні найбільшої партії синтетичних наркотиків в історії ЄС, чому зникли "професійні" викрадення авто та як поліція готується до післявоєнних викликів.
Україна планує використовувати дрони для патрулювання
— Під час робочого візиту до США ви мали зустріч з Леслі Зіман, де обговорювали підтримку українських поліцейських загонів безпілотних систем та антидронових груп. Скільки дронів пообіцяли передати Україні та коли очікуєте їх надходження?
— Конкретні обсяги та терміни надходження обладнання не розголошуємо, бо це стратегічно важлива інформація. Проте можу запевнити, що колеги зі Сполучених Штатів послідовно й серйозно підтримують Національну поліцію впродовж усієї війни.
— З якою саме метою планують використовувати дрони?
— Сьогодні використовують дрони бойові бригади та вогневі групи, що разом із Силами безпеки виконують завдання ППО. Вони також можуть застосовуватися для забезпечення публічної безпеки та під час поліцейських операцій.
Наприклад, у Запорізькій області впроваджують інноваційний проєкт з патрулювання важкодоступних місць за допомогою дронів. Перебуваючи цього року у Сполучених Штатах, я двічі бачив подібні рішення.
Департамент поліції Нью-Йорка також використовує дрони для патрулювання. Коли офіцери прибувають на виклик, вони підіймають квадрокоптер, щоб зафіксувати ситуацію, якщо поблизу немає стаціонарних камер спостереження (тільки у власності поліції їх близько 70 000).
У Вашингтоні та його агломерації запроваджено систему, де дрон вилітає на місце події одночасно з нарядом. Це дає змогу центру й черговій частині оперативно отримувати інформацію про ситуацію на місці.
Я впевнений, що з часом подібні проєкти будуть реалізовані й в Україні. Поки що це складно, адже багато об’єктів критичної інфраструктури захищені системами радіоелектронної боротьби, які можуть заважати роботі звичайних дронів для забезпечення публічної безпеки. Ми вже взяли цей досвід на озброєння, активно його вивчаємо і сподіваємося запровадити такі рішення в країні.
— Які конкретні результати дає дронове патрулювання в Запоріжжі? Як багато злочинів вдалося розкрити завдяки цій технології?
— Патрулювання передусім забезпечує превенцію та профілактику. Головне завдання патруля – запобігти вчиненню злочинів чи правопорушень на маршруті.
Якщо говорити про Запоріжжя і важкодоступні місця на Хортиці, то саме завдяки превентивній роботі вдається запобігати браконьєрству, хуліганству та іншим порушенням громадського порядку. Це важливо, бо безпека починається саме з таких "дрібниць".
Ми повинні формувати правосвідомість кожної людини. Якщо мінімізувати дрібні порушення, вони не переростатимуть у тяжкі злочини. Нагадаю, що багато вбивств чи тілесних ушкоджень відбувається саме після надмірного вживання алкоголю.
Найбільше вилучення партії синтетичного метадону за всю історію ЄС
— Під час конференції IACP у Денвері обговорювалася глобальна загроза фентанілу та синтетичних наркотиків. У США набирає обертів фентанілова загроза. Чи загрожує це Україні? Які синтетичні наркотики зараз найпоширеніші?
— Це дійсно проблема у Сполучених Штатах Америки. Щорічно від фентанілу вмирає до 100 000 людей. У них навіть є окрема алея зі світлинами людей, які загинули внаслідок вживання цього наркотику.
В Україні такої проблеми з фентанілом немає. З 2002 року до сьогодні ми мали лише 5 випадків вилучення лікарських засобів, які містили фентаніл. Проте рух до синтетичних наркотиків – це загальносвітова тенденція.
Класичні наркотики природного походження, як героїн і кокаїн, на території України не виробляються. І ми бачимо, що обсяг їх постачання суттєво зменшився – про це свідчить кількість вилученого. Натомість синтетичні наркотики, такі як ПВП або так звані "солі" та метамфетамінова група й синтетичні опіоїди, на жаль, поширюються в Україні через створення нарколабораторій або ввезення певної кількості товару.
— Я родом з Кривого Рогу і знаю, що в місті мефедрон досить поширений серед молоді. Яким чином борються з розповсюдженням наркотиків?
— Мефедрон – ви правильно зазначили, що це синтетичні наркотики з лабораторій, організованих безпосередньо в Україні. Це справді чималий виклик.
У 2023 році за рішенням Міністра внутрішніх справ та Голови Національної поліції України реорганізовано Департамент боротьби з наркозлочинністю. Ми залучили міжнародних партнерів і DEA для консультацій. Потрапити до цього підрозділу на службу можливо лише за умови відповідності певним критеріям і обов’язкового проходження поліграфа. У кожному регіоні створено підрозділи, які працюють у єдиній системі. Нам вдалося суттєво вплинути на ситуацію та притягнути досить велику кількість наркозлочинців до відповідальності.
Лише цього року ми вилучили понад 4,5 тонни наркотиків і психотропів, понад 40 тонн прекурсорів та 176 тонн продукції, яка містила сильнодійні й отруйні речовини.
Сучасні наркоторгівці активно використовують технології для маскування своєї діяльності, Telegram, даркнет – для анонімізації. Ніхто особисто ні з ким не знайомий. Люди, які організовують нарколабораторії, зазвичай не пов’язані зі збутом чи постачанням прекурсорів. Одні займаються постачанням прекурсорів, який різними шляхами потрапляє до Польщі, а звідти в Україну. Далі йде виробництво товару, який розподіляється на гуртовий та роздрібний збут. Є мастерклади по 5 і більше кілограмів.
Принципова позиція Міністра внутрішніх справ і Голови Національної поліції — зосереджуватись на викритті не лише дрібних "закладників", а в першу чергу – організаторів, ліквідації каналів збуту й нарколабораторій.
У 2024–2025 роках ми реалізуємо концепцію притягнення до відповідальності всієї ланки — від постачальників прекурсорів до дрібних розповсюджувачів. Національна поліція має для цього необхідні ресурси й тісно співпрацює з міжнародними партнерами. Ми ліквідовуємо злочинні групи, у складі яких – від 5 до 40 осіб. Масштабні операції, які проводяться на території всієї держави, дозволяють зруйнувати весь ланцюг і унеможливити відновлення наркотрафіку за цим же сценарієм.
За результатами однієї з останніх операцій ми встановили, що до Польщі вивезли реактори, що дозволяли виробляти по 100 кг наркотиків фактично у промислових масштабах. Спільно з польськими колегами в координації з Європолом було ліквідовано угруповання: кількох осіб, включно з організаторами, затримано в Польщі, ще п’ятьох – в Україні. Це стало вилученням найбільшої партії синтетичних опіоїдів за всю історію Європейського Союзу.
Війна змінила злочинність
— Як повномасштабна війна вплинула на структуру злочинності в Україні? Які принципово нові види злочинів з’явилися за останні роки?
Якщо говорити про злочини загальнокримінальної спрямованості, ми фіксуємо зменшення їх кількості з об’єктивних та суб’єктивних причин.
Зменшення контрольованої території через окупацію росією і міграція населення, особливо за кордон, що зменшило кількість громадян на території України. Запровадження комендантської години, збільшення кількості патрулів та посилене поліцейське патрулювання, використання новітніх методів розкриття злочинів, інтенсивніший графік несення служби, робота блокпостів та постійна присутність Сил безпеки й оборони. Усе це дозволяє знижувати рівень злочинності та запобігати злочинам.
Кількість класичних злочинів [вбивств, розбоїв, грабежів, крадіжок] зменшується. Однак треба врахувати, що в країні війна, і багато людей опинились у вразливому стані – втратили близьких, житло й роботу. Під тиском таких обставин людьми легше маніпулювати.
Саме тому сьогодні ми бачимо багато шахрайств: "інвестування", "ваш син у біді", "перекажіть кошти на благодійність". Один з останніх прикладів – потерпілі віддали шахраям 5 кілограмів золота, думаючи, що розмовляють зі співробітниками СБУ. Зловмисників затримали одразу після отримання золота.
Хочу наголосити, що це проблема не лише України. Європейські та американські колеги також кажуть, що шахрайство є викликом для цивілізованого світу. Сучасні технології, криптовалюти, онлайн-інвестиції – усім цим користуються зловмисники. У деяких країнах навіть створили спеціалізовані підрозділи боротьби з шахрайством.
Тільки Департаментом карного розшуку в цьому році проведено три спільні операції з Чехією, Латвією та Литвою.
— На зустрічі з американцями ви сказали, що в Україні минулого року зафіксовано найнижчий рівень умисних убивств за всю історію незалежності. Скільки вбивств було у 2024 році порівняно з 2021 роком (до повномасштабної війни) і порівняно з 90-ми роками?
— Звернімося до статистики минулих десятиліть. У 1993 році було зареєстровано 4008 убивств, з них залишилось нерозкритими 629; у 1995 році – 4783 убивства, з них 879 були нерозкриті. У 1998 році зареєстровано 4563 вбивства, 748 залишилось нерозкритими. У 2000 році – 4806, з них 494 нерозкриті. У 2005 році – 3315 вбивств, 247 залишилось нерозкритими. У 2010 році – 2356 вбивств, нерозкритих – 294.
У 2021 — му році було скоєно 1261 вбивство, у 2024 – 1052 вбивства. У 2021 році нерозкритими залишилися 15 справ, у 2024-му – лише 9. Це найкращий показник за всі роки.
Я вважаю, що це результат роботи поліції, посилення безпеки та зростання правосвідомості суспільства, що формувалася протягом років незалежності.
Якщо подивитися на провідні країни світу, ситуація там складніша. Наприклад, у Чикаго щороку відбувається 700 – 800 убивств переважно через діяльність організованих злочинних груп і боротьбу за територію. І це лише в одному місті з населенням близько 2,7 мільйона.
Вулична злочинність, зокрема пограбування з ножовими пораненнями або навіть вбивствами – виклик, з яким зараз стикаються поліцейські у США та окремих країнах Європи. Так звані "гетто" — це кримінальні райони, де напади на людей — щодня, пограбування — норма. І так, "гетто" існують у столицях і великих містах провідних держав, де поліцейських сил і засобів задосить.
В Україні ж правоохоронці, зокрема кримінальна поліція, не допустили, щоб подібні процеси стали нормою. Це принципова відмінність і важливий показник ефективності.
— Які регіони мають найвищий рівень злочинності у 2025 році?
— Традиційно вищий рівень злочинності спостерігається у великих містах. Водночас згадую слова американського блогера, який приїхав до України з США. Він сказав, що почувається тут безпечніше, ніж на вулицях американських міст, де є ризик стати жертвою банд чи нападів.
— Ми говоримо про абсолютні чи відносні показники? Тобто там найбільше вбивств просто тому, що більше людей, чи там дійсно вища ймовірність стати жертвою злочину?
— Так, ви правильно кажете: у великих містах, де зосереджена велика кількість людей, природно реєструється більше злочинів.
Якщо підходити кримінологічно коректно, треба рахувати коефіцієнт злочинності – співвідносити, наприклад, кількість убивств із кількістю населення. Це правильний підхід. Проте через війну й відсутність перепису населення ми не маємо точних даних. Невідомо, скільки конкретно людей переїхали, скільки військових підрозділів перебувають у певній області. Відповідно зараз цей коефіцієнт неможливо обчислити ідеально.
Сподіваюся, після війни ми обов’язково проведемо ці розрахунки – це важливо для держави та планування безпекових заходів.
— Як змінилася криміногенна ситуація в прифронтових областях порівняно з довоєнним періодом? З якими новими викликами стикаєтеся?
— На прифронтових територіях робота Національної поліції надзвичайно складна, адже доводиться виконувати багато функцій, які зазвичай не належать до повсякденних обов’язків.
По-перше, потрібно підтримувати публічну безпеку та боротися зі злочинністю. По-друге, документувати й розслідувати воєнні злочини росії, зокрема – щоденні обстріли, і встановлювати винних. Крім того, поліція рятує людей із зон бойових дій.
Це не робота військових – цим займаються підрозділи Національної поліції, об’єднані в спеціальні групи "Білий янгол". Вони евакуюють людей, які через щільні ворожі удари не можуть самостійно залишити прифронтові території. Часто до "Білих янголів" звертаються родичі з проханням вивезти батьків похилого віку або навіть тварин.
На жаль, на прифронтових територіях трапляються тяжкі злочини, як-от вбивства, тілесні ушкодження або шахрайства. Також значна частина роботи спрямована на протидію диверсійній діяльності проти військових, поліцейських, критичної інфраструктури тощо.
Найчастіше викрадають ВАЗ, Toyota, Volkswagen, BMW та Nissan
— У 2022 році був пік активності автокрадіїв. Яка загальна статистика викрадень автомобілів в Україні за 2025 рік? Чи зростає або зменшується проблема?
— Ще з 2016 року Національна поліція почала формувати підрозділи для ефективної протидії викраденням авто. Це було надзвичайно важливо, адже проти нас діяли професійні злочинні групи з відповідним технічним обладнанням.
З часом нам вдалося стабілізувати ситуацію і щороку знижувати кількість автокрадіжок завдяки затриманню організованих злочинних груп. Деякі з них діяли на території України, але іноді злочини координувалися з-за кордону.
До прикладу, у 2022 році ми викрили організовані групи професійних викрадачів авто. Організатором був громадянин росії, який створив Telegram-канал, де інструктував, як викрадати автомобілі. Щобільше, він пропонував повернення авто за плату.
Всю його діяльність задокументовано: шість членів групи притягнуто до відповідальності, ще троє, включно з організатором, оголошені в міжнародний розшук. Завдяки співпраці з іноземними колегами його затримали й екстрадували в Україну. Зараз він відбуває покарання.
У 2016 році лише в Києві було зафіксовано 7144 автокрадіжок, а у 2021 році по всій країні сталося 1757 таких злочинів. У 2022 році їх кількість зросла до 2943, адже багато автомобілів залишалися покинутими, а деякі випадки були пов’язані з військовими потребами.
У 2023 році зареєстровано 902 крадіжки авто. Суттєве зменшення відбулося завдяки ретельній роботі поліції: кожен випадок аналізували, авто повертали власникам, а винних притягали до відповідальності.
Сьогодні, у 2025 році, зафіксовано 605 викрадень автомобілів. Професійна злочинність у цій сфері практично зникла. Більшість випадків стосується покинутих автомобілів на прифронтових територіях. Власники часто повертаються через місяць-два й виявляють зникнення авто і тоді поліція розбирається з ситуацією.
— Які марки автомобілів найчастіше викрадали у 2025 році? Чому саме ці марки та моделі потрапляють до групи ризику? Що їх об’єднує?
— У 2025 році найчастіше викрадали автомобілі марок ВАЗ, Toyota, Volkswagen, BMW, Nissan, Renault та Mercedes-Benz. Як правило, це машини з-за кордону, яким понад 10 років і які використовувалися Збройними Силами або цивільними для щоденних потреб.
Йдеться переважно про старіші моделі. Нові та престижні автомобілі зараз практично не викрадають. Це пов’язано як із війною, так і з тим, що значна частина професійних автовикрадачів виїхала з України. Крім того, їм стало некомфортно працювати в умовах посилених патрулів Національної поліції, блокпостів і комендантської години.
Усе це фактично унеможливило "комфортне" викрадення транспортних засобів. У цьому році в державі зафіксовано лише п’ять випадків кваліфікованого незаконного заволодіння автотранспортом. Водночас фактів кваліфікованих викрадень автомобілів преміумкласу за цей період не зареєстровано.
Нелегальний обіг зброї: щодня поліція повідомляє до 13 підозр
— Сьогодні на руках українців багато зброї. Скільки злочинів скоєно із застосуванням зброї за 2025 рік?
— Так, зброї дійсно дуже багато. На початку повномасштабного вторгнення озброєння цивільного населення зіграло ключову роль, особливо в Київській області та місті Київ. Багато правосвідомих громадян, отримавши зброю, заступили на блокпости.
На мою думку, це не дозволило диверсійним групам, які зараз діють на сході та півдні України, проникнути в міста під виглядом цивільних і атакувати наших військових. Так само в Києві: велика кількість громадян зі зброєю й блокпостів тоді не дали диверсантам можливості прокласти окупаційним військам шлях до захоплення столиці. Під час повномасштабного вторгнення рф я бачив загони тероборони, які допомогали військовим. У Макарові, Бучі, Ірпіні, Броварах і Вишгороді. Місцеві, які об’єднались з поліцією та органами влади, забезпечували евакуацію жителів.
На сьогодні ми зареєстрували майже 5055 кримінальних правопорушень за статтею 263 (незаконне поводження зі зброєю, а також її виготовлення, переробка й ремонт) й вже повідомлено про підозру у 3884 фактах. Зважаючи на кількість зброї в обігу, це свідчить про ефективний контроль Національної поліції над криміногенною ситуацією.
Щодня повідомляється близько 13 підозр. Головне для кримінальної поліції – попереджати всі факти незаконного продажу зброї, адже її потрапляння у кримінальний світ або за кордон потягне за собою тяжкі наслідки, а, крім того, може негативно вплинути на імідж нашої держави.
Цього року поліція зафіксувала майже 1000 спроб незаконного продажу зброї – усі причетні особи встановлені та притягнуті до кримінальної відповідальності.
З незаконного обігу вилучено 3392 одиниці вогнепальної зброї та гранатометів, а також майже 14 000 гранат. Коли я зачитував ці цифри колегам із США (країни з більшим населенням і територією) вони були здивовані.
Я відвідував спеціальний підрозділ, який займається боротьбою зі злочинами з вибухівкою та вогнепальною зброєю. Для них приголомшливими були не лише цифри, а й те, що жодна одиниця зброї не вийшла за межі наших кордонів.
Це свідчить про ефективну діяльність і необхідність блокпостів. На сьогодні поліція викрила більше 400 осіб, які займались нелегальним перевезенням зброї.
Тобто Національна поліція ефективно утримує ситуацію всередині держави. Спільно з прикордонною службою правоохоронні органи працюють над тим, щоб запобігти витоку зброї до ЄС, зберігаючи престиж України і безпеку в Європі.
— Які найпоширеніші випадки зафіксованих злочинів: побутові конфлікти, розбійні напади, необережне поводження?
— На сьогодні зареєстровано 586 злочинів загальнокримінальної спрямованості, вчинених із застосуванням зброї, боєприпасів або вибухових речовин. З них розкрито 534 злочини.
Йдеться про загальнокримінальні правопорушення без урахування злочинів, скоєних росіянами на нашій території. Також не враховуються самогубства та нещасні випадки зі зброєю, бо це не впливає на загальну картину.
Погляньмо на результати протидії цим злочинам. Наприклад, зі 155 зареєстрованих умисних вбивств з використанням зброї або вибухівки 151 вже розкрито. Що стосується хуліганства, то зі 216 фактів розкрито 195. Що ж до розбійних нападів, то у 20 випадках з 23-х особи встановлені й затримані. З 10 фактів умисного пошкодження майна розкрито 8. Найбільше злочинів зі зброєю фіксується в густонаселених регіонах країни.
За ініціативою Міністра внутрішніх справ держава запровадила ефективний механізм регулювання "трофейної зброї". Зброя, знайдена громадянами після деокупації територій, може бути зареєстрована, якщо вона не перебуває на обліку державних інституцій та має збережені серійні номери.
На сьогодні 14 750 громадян у такий спосіб добровільно задекларували величезний арсенал, у складі якого – понад 16 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Наймасштабнішою категорією є нарізна зброя – задекларовано 10 847 автоматів і карабінів. Власники також задекларували понад 900 пістолетів і револьверів, а також понад 4000 гладкоствольних рушниць. Цікаво, що разом із цим арсеналом задекларовано майже 8 мільйонів боєприпасів! Це справді колосальні цифри, які свідчать про активну участь громадян у програмі декларування.
Ця зброя зберігатиметься у громадян до закінчення воєнного стану, після чого власники можуть вирішити, чи переробити її на поодинокий вогонь, чи залишити як макет.
Це важливо для безпеки нашого суспільства, бо дозволяє контролювати обіг зброї, не змушуючи громадян ховати її та наражатись на ризик кримінальної відповідальності за незаконне зберігання.
Поліція готується до післявоєнних викликів: безпека, технології та превенція злочинів
— Чи готова поліція до викликів післявоєнного періоду, коли зброї в суспільстві буде ще більше?
— Ми розуміємо, що криміногенна ситуація в нашій державі може ускладнитися. Тому вже сьогодні впроваджуємо сучасні технічні засоби, зокрема аналітичне відеоспостереження, що регулюється українським законодавством.
Досвід європейських країн та США показав, що це ефективний механізм попередження та розкриття злочинів. Йдеться не про "показові" цифри, а про своєчасне виявлення осіб з ризиковою поведінкою та притягнення їх до відповідальності, що запобігає іншим злочинам.
В Україні діє близько 68 000 камер відеоспостереження, доступних Національній поліції. Це державні системи та системи органів місцевого самоврядування, як-от "Безпечний Київ".
Для порівняння, у Нью-Йорку – 70 000 тільки поліцейських камер, не враховуючи муніципальні та інші. А взагалі в США – 50 млн камер. Суспільство не розглядає їх як особисте стеження і порушення права на приватне життя, а навпаки – свідомо відчуває, як держава реалізовує їхнє право на безпеку. Це питання правосвідомості.
Якщо людина не має наміру порушувати закон, відеоспостереження її не стосується. Це не контроль за особою, а моніторинг публічних місць для забезпечення законності та безпеки всіх українців. Цього ми прагнемо і до цього готуємося сьогодні.
— Через дозвіл на виїзд чоловіків 18-22 років деякі ринки праці відчули кадрову кризу. Чи спостерігається такий самий масовий відтік серед молодих правоохоронців? І яка ситуація безпосередньо у вашій зоні відповідальності?
— За кордон виїхало чимало людей, і серед них були окремі молоді працівники кримінальної поліції. Це не критична цифра. У лавах поліції залишаються лише ті, хто має достатньо сміливості й готовності боротись зі злочинністю.
Сьогодні злочинність модифікувалася. Зловмисники використовують сучасні технології, торгують зброєю та наркотиками, активно застосовують медіа та інтернет-ресурси. Вони можуть погрожувати членам родин поліцейських, оплачувати інформаційні кампанії проти правоохоронців, намагаючись тиснути на них, аби зупинити розслідування.
Проте ми всі загартовані війною. Професійна підготовка і технічне оснащення правоохоронців не дозволить цим людям уникнути відповідальності.
Хочу зазначити, що сьогодні Національна поліція України має деякий некомплект. Це тягар на плечах працівників, які залишаються і працюють понаднормово, усвідомлюючи відповідальність за безпеку в державі.
Потрапити до поліції можна через конкурси, але певний час вони були обмежені через мобілізацію. Також поповнення відбувається курсантами вищих навчальних закладів МВС, проте їх поки небагато.
— Згідно зі статтею 24 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони під час воєнного стану. Як це працює на практиці? Який відсоток поліцейських зараз воює на фронті?
— Частина наших бойових підрозділів воює на першій лінії разом зі Збройними силами: "Лють", стрілецькі підрозділи КОРДу та головних управлінь поліції, "Хижак" Департаменту патрульної поліції.
Після втрат лави цих підрозділів поповнюються виключно поліцейськими. Ми не отримуємо поповнення через мобілізацію чи розподіл зі Збройних сил. Національна поліція самостійно забезпечує свої бойові підрозділи.
В Україні трохи більше ніж 100 тисяч поліцейських, 35 тисяч несуть службу в прифронтових регіонах. Виконуємо критично важливі завдання: евакуація цивільних, порятунок поранених парамедиками, розмінування деокупованих територій, охорону інфраструктури за допомогою мобільних вогневих груп.
Ключовий напрям – розслідування воєнних злочинів. Національна поліція розслідує майже 190 тисяч злочинів, пов’язаних із війною – більше за будь-який інший правоохоронний орган. Наше завдання полягає у тому, щоб встановити якнайбільше окупантів і командирів, добитися вироків в українських судах та покарання через міжнародні інституції.
Поліцейські у тилових регіонах забезпечують щоденну безпеку. З початку війни ми подвоїли кількість патрульних нарядів. Усі напрями важливі – від превенції до офіцерів освітньої безпеки в школах.
Часто чую: "У нас 300 тисяч поліцейських, відправте їх на фронт". Це неправда. Поліцейських близько 100 тисяч, і кожен має конкретний напрям служби.
Цього року до Національної поліції звернулися 6 мільйонів разів: виклики, виїзди, реагування. Лише повідомлень про мінування було понад 74 тисячі. На кожне виїжджають вибухотехніки, слідчі групи, кінологи. Неможливо ігнорувати такі виклики.
Коли хтось каже відправити всю поліцію на фронт, я бачу нерозуміння того, чому всі цивілізовані країни покладають внутрішню безпеку саме на поліцію.
Я був керівником поліції Київської області з 2019 року до вересня 2023 року. Тоді бачив, як окупанти першими знищують лікарні та поліцейські відділення – так було в Бородянці, Макарові та Ірпені. Коли зникають медична допомога та правопорядок, а замість них панують мародерство, крадіжки та вбивства, ворог отримує ідеальні умови. Це руйнує суспільство зсередини та значно полегшує окупацію територій.
Функція поліції є критично важливою для існування цивілізованої держави, так само як медична допомога та освіта.
