Головна
Новини
Шахраї маскуються під волонтерів: як перевірити збір і зберегти кошти - роз'яснення МВС

Шахраї маскуються під волонтерів: як перевірити збір і зберегти кошти - роз'яснення МВС

Опубліковано 12 травня 2026 року о 10:25

Під час війни шахраї дедалі частіше маскуються під волонтерів або цілі благодійні фонди, аби виманити гроші й персональні дані українців. Зловмисники використовують фейкові збори, підроблені сайти та викрадені фото, щоб викликати довіру в людей.

Міністерство внутрішніх справ України в межах проєкту "Запитай у МВС" пояснило 24 Каналу, як перевірити волонтерів та фонди, яким ви донатите кошти, щоб раптово не потрапити на гачок аферистів.

Як перевірити приватну особу або волонтера?

Якщо вас просять скинути гроші на збір ваші друзі чи знайомі, і ви довіряєте цим людям, проблем виникнути не має.

Але варто переконатися, що повідомлення опублікувала справді знайома людина, а не шахрай, який отримав доступ до акаунту користувача. Для цього краще зв'язатися з цим знайомим іншим способом: наживо, телефоном, в іншій соцмережі.

В інших випадках для перевірки такого збору здійсніть наступні кроки:

попросити звіти за попередні періоди та збори;
дізнатися більше про цю особу чи волонтера, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями чи публічними особами. У такому випадку на офіційних сторінках відповідних організацій та інфлюенсерів має також бути інформація про спільну діяльність;
перевірити, чи є в цих осіб нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність;
дізнатися, чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі;
скористатися сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скриншотів документів під збором – шахраї, зазвичай, використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях;
перевірити справжність посвідчення волонтера, зв'язавшись з організацією, яка видала документ.

Якщо йдеться про приватну особу, слід дізнатися, чому вона не зареєстрована як волонтер.

Як перевірити благодійний фонд та громадську організацію?

Оскільки ці структури є офіційно зареєстрованими, перевірити їх з одного боку дещо простіше, а з іншого - шахраям теж не важко прикритися відомими назвами й іменами для своєї злочинної діяльності.

Отже, щоб переконатися, що благодійний фонд чи громадська організація справжні, рекомендується зробити такі кроки:

перевірити їх членство в професійних асоціаціях, на кшталт Асоціації Благодійників України;
переконатися, що ЄДРПОУ внесений до реєстрів Мін'юсту;
з'ясувати, чи має БФ або ГО фізичну присутність (офіс, дійсні номери телефонів) та персонал;
попросити відомості про засновників та звітність за попередні роки - це публічна інформація, яка має бути у вільному доступі. Відсутність таких даних підвищує ймовірність того, що ви натрапили на шахраїв;
дізнатися про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами та публічними особами;
перевірити наявність відзнак та відгуків про роботу;
встановити, чи заручалися БФ або ГО підтримкою з боку публічних осіб;
перевірити присутність в інформаційному полі;
скористатися сервісом пошуку зображень в Google, як і у випадку з перевіркою приватної особи чи волонтера.

Зауважте! Не рекомендується українцям вводити повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) під час здійснення пожертв, адже платіжна інформація може потрапити до шахраїв.

Якщо ви все ж побоюєтеся відправляти кошти невідомим волонтерам і організаціям, завжди можна долучитися до зборів відомих фондів, які вже довели свою надійність.

Як не стати жертвами шахрайства з використанням фішингу?

Фішинг - один із найпоширеніших видів шахрайства в інтернеті. Зловмисники створюють фішингові сайти для отримання цінних даних, зокрема даних банківських карток для подальшого привласнення грошей потерпілих.

Такі сайти можуть повністю копіювати дизайн маркетплейсів, банків, платформ оголошень, сервісів обміну валют, служб доставляння або інших ресурсів, на яких користувачі вводять дані карти для оплати.

Під час воєнного стану набули популярності схеми з використанням фішингових сайтів, які маскуються під ресурси для оформлення соціальних виплат від держави, фондів, міжнародних організацій.

На фішинговий сайт може вказувати будь-яка відмінність в URL-адресі (зайві символи, невірне написання). Користувачам варто завжди звертати увагу на адресу необхідного сайту, а також не переходити за підозрілими гіперпосиланнями та не вводити конфіденційні дані.

Для онлайн-шопінгу рекомендується використовувати перевірені сайти, а інформацію щодо соціальних виплат отримувати лише з офіційних сторінок державних органів.

Схеми з використанням фішингу зловмисники можуть використовувати й на платформах оголошень. Тому під час купівлі-продажу товарів, обговорюйте деталі угоди лише у чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери.

Перереєстрація авто, якщо власник на фронті або за кордоном: роз’яснення МВС.

Втрата посвідчення водія: у МВС пояснили, чи потрібен повторний іспит.

Шахраї зламують акаунти через “синю галочку” в Instagram: пояснення МВС.

Департамент комунікації МВС

Попередня

Голова Національної поліції України Іван Вигівський представив нового очільника поліції Київщини Андрія Рубеля

Наступна

На Київщині поліцейські викрили схему розтрати 5,3 млн грн на закупівлі дизельних генераторів для критичної інфраструктури