Так говорять селяни про Олександра Березюка, старшого дільничого Деражнянського відділення поліції. Адже його батьки із сіл, які він обслуговує, та і сам він тут народився. Тому й переживає Олександр за кожного, і працює, щоб на селі був порядок. А люди йому дякують і називають просто, без звань і посад — «наш Саша».
За підсумками минулого року начальник Головного управління Нацполіції в Хмельницькій області Василь Віконський вручав кращим працівникам відзнаку «Срібний щит». У номінації «Кращий дільничий області» одноголосно переміг Олександр Березюк із райцентру Деражня, який на посаді дільничого працює вже близько 15 років.
У правоохоронних органах Олександр вже більше 20 років, з яких близько 15 саме на посаді дільничого. Як розповідає Дмитро Давидович, заступник начальника Деражнянського відділення поліції, Олександру Анатолійовичу вже неодноразово пропонували керівні посади. Однак він завжди відмовлявся і казав: «Я без своєї дільниці не зможу».
Секрет вірності обраній професії майора Березюка і поваги від громади та керівництва розкриває Антоніна Мельник, Волоськівський сільський голова:
— Справа в тому, що він наш. Батько Олександра — з нашого села, мати — із сусідньої Гути. Це його земля, тому він і переживає за долю кожного, працює, щоб тут був порядок.
В Олександра Березюка найбільша в районі дільниця — 22 села, а це 10 сільських рад та близько 6 тисяч населення. А ще колег часом доводиться перекривати. Проте дільничий знаходить час для всіх. Коли селом їде поліцейський автомобіль, люди знають, що то їхній Саша, і вітаються ще здалеку.
— За стільки років тут кожен мене знає і я кожного знаю, — говорить Олександр Березюк. — Особливу увагу приділяю неблагополучним сім’ям, раніше судимим, проблемним підліткам. Тому й злочинів у нас майже не трапляється. Одним словом, працюю на профілактику.
Люди дякують Олександру за те, що відгукується на кожне звернення, хоч часто вони і не стосуються прямих обов’язків дільничого. І сусідів доводиться мирити, і суперечки за межі вирішувати, а часом і функції соціального працівника виконувати — привезти самотнім бабусям з райцентру продукти чи господарські товари.
— А нашого внука Саша відівчив від соски, — сміючись, розповідає Наталя Пращарук, жителька села Волоськи. — Вже три роки хлопцеві було, а він все з пляшечкою ходив. То ми попросили дільничого, щоб «конфіскував» те все у нього. Саша так і зробив. Малий чекав-чекав, поки дядя Саша те все поверне, а потім і перестав просити.
Колеги відзначають, що Олександр — дуже гарний психолог і до всіх знаходить підхід.
— Когось треба посварити, а когось і пожаліти. Люди різні бувають, — говорить Олександр Березюк. — Я люблю працювати з населенням. Бо як комусь допоміг, людина тобі вдячна, то і на душі стає радісно, додому йдеш з гордо піднятою головою.
Сектор комунікації поліції Хмельницької області