Скіф, Вал і Серп – бійці стрілецького батальйону ГУНП в Донецькій області. Разом із трьома нацгвардійцями вони героїчно утримували позиції під Торецьком. Відбили всі атаки ворога. Як виживали у напівзруйнованому бліндажі під ворожими «скидами» майже без їжі й води та як вдалось вибратись з напівоточення – в ексклюзивному інтерв’ю проєкту «Український свідок».

Поліцейські отримали завдання захищати край лісосмуги поблизу вже окупованого селища Нью-Йорк. Для одного з них це був перший бойовий вихід. Поруч була позиція Нацгвардії.

Ці 70 днів мужності назавжди увійдуть в історію оборони Донеччини.

 «Все було мокре й брудне. Топити й грітись не могли, бо це б нас видало».

«Накати росіян були щодня. Ми забрали у них рацію і чули, коли вони йдуть на нас. Виходили їх зустрічали, щоб вони не пройшли далі».

«А потім почули: «Мы туда не пойдем,  там какая-то бешеная пехота сидит. Сколько наших зашло, никто не вышел».

«Кожні 15 хвилин на нас скидали з дронів півторакілограмові баклажки, набиті тротилом, і УЗРГМ від гранати прив’язаний. Чуєш, як воно падає,  і розумієш, що 2-3 секунди – і вибухне».

«Їжу на дронах доставляли. Але дрон багато не понесе. Один сухпай ділили на трьох, по чотири дні голодували.  Вода не завжди доходила, бо розбивалась».

«У нас була мишка. Привчили, вона з рук їла. Я дав їй ім’я Леся».

«Виходили з позиції під дощем 9 кілометрів. Дуже важко, ноги відмовляли. Зате поля Донбасу дуже красиві».

«Коли почув фпвішку, я буй їй радий, бо зміг у кущі стрибнути, полежати, відпочити».

«Всі дні думав, як би встигнути, не пропустити день народження дружини й привітати її. Вдалося, дружина розплакалась».

 

Відділ комунікації 

поліції Донецької області