Поезія як спосіб знайти душевну рівновагу: творча історія поліцейської Катерини Мошківської
У Всесвітній день поезії інспекторка ювенальної превенції відділу № 1 Житомирського райуправління № 1 Катерина Мошківська поділилася тим, як вона поєднує службу та творчість.
Майже шість років вона присвятила службі в Національній поліції України. Попри напружений графік Катерина знаходить час для поезії, що стала для неї не лише захопленням, а й способом відновлення душевної рівноваги.
– Ще з дитинства я відчувала потребу висловлювати свої почуття у віршах, – згадує поліцейська. – Свій перший твір я присвятила мамі – людині, яка навчила мене любити книги та досі підтримує в усіх починаннях.
Серед своїх натхненників Катерина називає сучасних поетів Ліну Костенко, Сергія Жадана та Юрія Іздрика. Під час навчання в Національній академії внутрішніх справ вона неодноразово брала участь у творчих конкурсах, де через поезію передавала своє бачення світу.
– З початком служби у підрозділі часу на творчість поменшало, – ділиться Катерина. – Найчастіше натхнення приходить уночі, іноді рядки народжуються в дорозі...
Якщо раніше у творчості переважали теми кохання, то з початком повномасштабного вторгнення зміст віршів змінився. Сьогодні в її поезії – біль, втрати та пам'ять. Серед останніх визначне місце посідають вірші-присвяти поету Максиму Кривцову, який поклав життя в бою, та дітям, загиблим від війни.
Особливо вразила Катерину трагедія маленької дівчинки, яка загинула внаслідок ворожого удару по Житомиру. Свої емоції вона передала у вірші:
Маленька дівчинка на маминих підборах
Кружляє по кімнаті в білій сукні.
Довкола Барбі, Кен, рожевий слоник,
Попереду - усе її майбутнє.
Маленька дівчинка сміється дзвінко-дзвінко,
Стрибає стрімко в дужі руки тата.
«Дивись, татусю! Я тут на картинці!
У нас в садочку вчора було свято!»
А потім – мить. Один удар із неба.
Рожевий колір змінюється чорним.
Гучний звук смерті в крилатих ракетах,
Вбиває кожен слід життя й любові.
Маленька дівчинка щось знала про ракети,
«На ній бо можна в космос полетіти!»
Тепер вона вже знатиме геть інше…
Від чого гинуть українські діти.
Маленька дівчинка на маминих підборах
Кружляє на хмаринці в білій сукні.
Довкола Барбі, Кен, рожевий слоник…
І знищене ущент її майбутнє.
У своїй роботі з дітьми інспекторка також використовує творчий підхід. Поміж іншим вона організовує поетичні вечори, де учні можуть прочитати власні твори та декламувати поезію відомих авторів.
– Такі заходи не лише розвивають творчий потенціал дітей, а й сприяють згуртованості та формуванню довіри до правоохоронців – як до людей зі спільними інтересами, – переконана Катерина.
У майбутньому поліцейська мріє видати власну збірку віршів. Водночас зізнається, що сьогодні поезія для неї – не лише спосіб впоратися з реальністю та зберегти внутрішню гармонію, а й важлива частина життя, яку вона дбайливо береже в серці та розвиває.
Житомирське районне управління поліції № 1
