«Пішов — значить до кінця»: історія поліцейського Зохраба Асадова, який після поранення повернувся до служби в стрілецький батальйон
Старший слідчий поліції Слов’янська добровільно приєднався до лав стрілецького батальйону поліції Донеччини, щоб боронити рідну землю на передовій. Шість діб він разом із побратимами тримав бойові позиції та відбивав штурми російської армії. Під час ротації Зохраб дістав важке поранення — втратив кінцівку. Після реабілітації він повернувся до строю і продовжує служити.
Коли було створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Донецькій області, Зохраб Асадов без вагань приєднався до підрозділу. Каже, що відчував — настав момент змінити не лише своє життя, а й долю країни.
Підготовка проходила на базі «АЗОВу», де досвідчені інструктори передавали правоохоронцям сучасні тактичні навички. Бійці проходили інтенсивні стрес-тести, вчилися ефективно поводитися зі зброєю, засвоювали тактичні дії та орієнтування на місцевості без використання техніки — лише за сонцем і природними орієнтирами.
«Такі тренування були для нас новими, але за короткий час ми навчилися дуже багато чому. Особливо — наданню медичної допомоги в екстремальних умовах», — розповідає поліцейський.
Зохраб дуже добре запам’ятав перше бойове завдання.
«Ми виходили на позиції вперше. Все було невідомим. Але довіра між побратимами виникала миттєво. Ми були впевнені один в одному», - пригадує боєць.
Російські війська підійшли впритул до позицій батальйону. Почався жорсткий штурм. Протягом шести днів наші бійці під щільним вогнем утримували позиції. Під час ротації, коли група залишала бліндаж, Зохраб наступив на протипіхотну міну типу «пелюстка». Попри поранення, він зумів дістатися до бронемашини, де побратими надали першу медичну допомогу. Його евакуювали до стабілізаційного пункту в Костянтинівці, а згодом — до Дніпра.
Реабілітацію Зохраб проходив у провідній клініці Львова. Завдяки фаховій допомозі та власній наполегливості він швидко став на ноги.
«Мене підтримала дружина — з перших хвилин. Також — побратими, командування батальйону і, особливо, керівництво ГУНП Донеччини. За це їм щиро вдячний», — зазначає правоохоронець.
Попри поранення, поліцейський вирішив не залишати службу - повернувся до батальйону.
«Наш колектив — це більше, ніж підрозділ. Це справжня родина. Ми постійно на зв’язку, підтримуємо один одного. Я залишився, бо не уявляю себе без цієї команди. Дружина мене підтримує, бо знає: якщо я вже пішов — то до кінця. А наша головна мотивація — це Україна», — наголошує боєць стрілецького батальйону поліції Донеччини Зохраб Асадов.
Відділ комунікації поліції
Донецької області
