Під час звільнення Харківщини у нас був російський «ленд-ліз»: ворог втікав і залишав всю бойову техніку - командир роти батальйону «Луганськ-1» Степан Місюк

Степан став на захист Батьківщини у 2014 році: перебуваючи на посаді дільничного, він боронив рідне місто Щастя. Знову прийняти бій довелося в перший день повномасштабного вторгнення. Він із побратимами з батальйону «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова звільняв частину території Луганщини, а також брав участь у звільненні Харківщини. На рахунку підрозділу – сотні успішно виконаних бойових завдань. Наразі батальйон є частиною об’єднаної штурмової бригади «Лють».

Службу Степан розпочав у 2009 році. Він пішов працювати дільничним у місті Щастя, де пройшло його дитинство. Бойовий досвід отримав у 2014 році, коли під контролем росії незаконні збройні формування так званої «лнр» почали обстрілювати місто. Тоді Збройні сили України зупинили російські війська. Щастя опинилося на лінії розмежування, і майже рік місто перебувало під постійними обстрілами. Правоохоронці допомагали місцевим мешканцям, доправляли поранених до лікарні, документували факти обстрілів та виявляли зрадників і корегувальників вогню.

Вже у 2018 році Степан став командиром роти батальйону «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова. 24 лютого 2022 року зі своїми побратимами він знову став на захист міста Щастя.

«Ми мали бойовий досвід з 2014 року. Ми були готові: вже в перший день повномасштабного вторгнення підбили БМП, яке прорвалися в місто, та взяли в полон екіпаж – трьох росіян».

Коли війська відійшли з міста, батальйон ніс службу в Сєвєродонецьку. До виконання поліцейських функцій додалися військові - разом із військовослужбовцями ЗСУ поліцейські виконували оборонні задачі в Рубіжному, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Попасній:

«У Рубіжному ми відкинули російських військових з позиції, яку вони займали. Коли окупанти під прикриттям танку пішли на штурм будівлі, в якій ми перебували, нам вдалося відбити атаку».

На початку вересня батальйон перекинули на Харківщину, де поліцейські разом із військовими звільняли від ворога територію області.

«Ми разом із військами діяли синхронно, у нас у кожного були розписані завдання. До цього у нас був лише досвід по обороні, а це вже був наступальний досвід. Коли ми йшли в цей день на операцію, ми не знали, повернемося з неї ми живими чи ні».

Захисники звільняли населені пункти один за одним: Вербівку, Балаклею, Ізюм, Куп'янськ-Вузловий…

«Втікаючи, окупанти кидали всю бойову техніку, боєприпаси та зброю. У нас був російський «ленд-ліз», ми ходили як в супермаркеті: і танки були, і БТРи, і гаубиці, і бойові комплекти - все було».

Потім знов була рідна Луганщина: поліцейські разом із ТРО деокуповували Стельмахівку, селище Новоселівське Сватівського району. Також несли службу під Лиманом.

Степан пригадує, як під ворожий обстріл «градів» потрапили діти, які гралися на спортивному майданчику:

«Підлітки отримали поранення. Ми надавали їм допомогу та під обстрілами вивозили… Якщо в щоденник записувати події кожного дня, то кожного дня буде нова сумна історія».

Наразі бійці роти швидкого реагування батальйону патрульної служби особливого призначення «Луганськ-1» імені Героя України Сергія Губанова проходять тренування для подальших військових дій уже в складі об’єднаної штурмової бригади «Лють». Тож попереду – нові бойові завдання, звільнення окупованих населених пунктів.

Степан стверджує, що війна– це не лише військовий досвід. Це також перевірка насамперед людей: знайомих, родичів, тих, кого, ти вчора вважав друзями.

«Я отримав військовий досвід, отримав військові навички, а ще я більше став розбиратися в людях. Війна – це екзамен на витривалість, екзамен на людяність. Якщо ми не зупинимо росіян там, де вони зараз, то вони будуть наступати глибше в країну. Вони не зупиняться доти, доки не отримують достойну відсіч. І добровільно вони нашу країну не покинуть. І ми обов’язково переможемо, бо ми вже довели свою міць».

За успішне виконання службових завдань Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко вручив Степанові Місюку відзнаку МВС "вогнепальна зброя".

Управління комунікації

Національної поліції України