Пам’яті поліцейського Валерія Мякшина, який загинув на Донеччині
Старший сержант поліції, поліцейський взводу №1 роти №5 БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області Валерій Мякшин загинув 31 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу одного з населених пунктів на Донецькому напрямку. Поліцейський отримав смертельні поранення внаслідок авіаційного обстрілу з боку військових рф.
Понад 30 років Валерій присвятив службі в органах внутрішніх справ. Він добровільно приєднався до стрілецького батальйону та став на захист України. У загиблого залишилися дружина, донька та маленький син.
Побратими згадують Валерія як відповідального, мужнього та доброзичливого чоловіка, який завжди підтримував інших і понад усе любив свою державу та родину.
Поліцейська з позивним Аврора познайомилася з Валерієм уже у стрілецькому батальйоні. Разом із побратимами вони жили в одному будинку, підтримували одне одного та стали справжньою родиною.
«Валерій був дуже відповідальний, строгий, але справедливий. Як найстарший серед нас, він завжди давав поради, до яких ми прислухалися. Водночас був спокійний і доброзичливий. Дуже творча людина»- розповідає колега.
За її словами, найбільше Валерій дорожив родиною та маленьким сином. Дуже хвилювався за нього, обожнював. Постійно говорив, як хоче повернутися додому. Поважав дружину, цінував дружбу з нами. Хотів, щоб швидше закінчилася війна і його родина жила під мирним небом.
«Коли дізналася, що Валерій загинув, то сльози були на очах. Це дуже тяжка втрата», - говорить колега.
Капітан поліції батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Руслан Токар служив із Валерієм майже рік. Каже, що той був людиною, на яку можна було покластися у найважчі моменти.
«Він був мужнім чоловіком, не боявся труднощів. Як і всі ми, пішов у стрілецький батальйон, бо хотів захистити своїх дітей, дружину, свою країну» -згадує Руслан.
Того трагічного дня група перебувала на позиції на Донецькому напрямку. Поліцейські пробули там четверо суток та продовжували займатися облаштуванням позицій для стримання противника.
«У нас почав погано працювати генератор. Валерій пішов подивитися. Тільки він вийшов - стався потужний авіаудар. Нас усіх відкинуло вибуховою хвилею, засипало землею. Перед тим він встиг зателефонувати дружині, а потім пішов перезапускати той клятий генератор», - розповів Руслан.
Після ще одного авіаудару побратими змогли вибратися з-під завалів. Коли вилізли, побачили Валерія. У нього були поранення, несумісні з життям. Бійці почали відступати під обстрілами. Навколо вже нічого не лишилося - було футбольне поле, ні дерев, ні укриттів. Згодом забрали тіло Валерія.
«У моїй пам’яті він назавжди залишиться веселим, добрим чоловіком, який завжди підтримає. Це дуже велика втрата», - каже Руслан.
Побратими згадують Валерія Мякшина як світлу, чесну та надійну людину. Вічна пам’ять Герою!
Відділ комунікації
поліції Харківської області
