Поліцейські продовжували надавати послуги населенню, допомагали людям евакуюватися, доставляли гуманітарну допомогу. Саме тоді ворожий снайпер і застрелив Юрія. Деякий час Чабах рахувався зниклим безвісти, та коли після деокупації проводили ексгумацію тіл загиблих, похованих у братській могилі на території церкви в Бучі, знайшли й тіло Юрія.
Юрій Чабах народився 4 листопада 1984-го року в місті Торез Донецької області у родині міліціонера та викладача вишу. Виховання в такій сім’ї вплинуло на характер хлопця, адже він змалечку зростав із почуттям справедливості та ставав на захист слабших.
«Змалечку син дуже любив тварин, ніс додому скривджених котів, собак, горобців, навіть черепаху одного разу приніс”, – згадує тато поліцейського Олександр Михайлович Чабах.
На початку 90-х родина Чабаха переїхала до Києва, пізніше – до мальовничого містечка Буча. Юрій пішов навчатися до гімназії, викладачі відзначали Юрія як кмітливого і розумного хлопчика.
Як більшість тодішніх підлітків, Юрій цікавився автомобілями, колекціонував спортивні моделі автівок. А ще обожнював футбол та вболівав за столичне “Динамо”: батько ще змалечку водив його на стадіон. Згодом хлопець сам спробує себе на полі, граючи за місцеву бучанську команду. Професійно Юрій також займався легкою атлетикою, мав третій розряд із цього виду спорту.
По закінченню гімназії, Чабах вступив до Українського гуманітарного інституту, на спеціальність “Менеджмент та міжнародна економіка”. Успішно його завершив і почав робити перші кроки в бізнесі. Пізніше він здобуде ще й освіту правника в Юридичному інституті Національного авіаційного університету. У 2015-му, після Революції Гідності, коли Україна взяла курс на реформи, Юрій теж вирішує взяти участь у цих змінах і подає документи у новостворену Національну поліцію України, успішно складає всі необхідні тести та нормативи. І вже за деякий час складає Присягу на вірність Україні, одягає однострій та отримує жетон. Саме за цим жетоном навесні страшного 2022-го на місці масового поховання у понівеченій російським окупантом Бучі колеги й впізнають Юрія Чабаха.
А тоді у вересні 2016-го року молодий дільничний офіцер поліції сектору превенції Бородянського відділення поліції лише починає нести службу. Логіка, кмітливість та щирий характер Юрія тут стають у пригоді. Він заслуговує повагу людей та користується авторитетом серед колег. Вже за три роки Чабах отримує посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, пізніше - оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області. І починається ще один новий етап його життя. Юрій Чабах виїжджає у складі слідчо-оперативних груп, долучається до розслідувань складних та резонансних злочинів. Саме Чабах був залучений до розкриття майже всіх тяжких злочинів на території обслуговування Бородянського відділення поліції.
“Він тоді був у піднесеному настрої, весь час говорив, що нарешті відчуває себе на своєму місці”, – згадує батько Олександр Михайлович Чабах.
“Юрій був цілеспрямований, мотивований роботою, одним з його життєвих кредо була допомога людям, він завжди залишався людяним, співчував потерпілим, мав гарне почуття гумору, був гарним товаришем, людиною колективу”, – розповідає начальник відділення поліції № 2 у Бородянці В’ячеслав Цилюрик.
В особистому житті у Юрія також був успіх – з’явилася кохана дівчина, яка згодом стала цивільною дружиною. А ще він втілив свою дитячу мрію – завів пса, на ім'я Зевс.
Але звичний перебіг життя Юрія як і багатьох українців змінила повномасштабна війна росії проти України. Коли вранці 24 лютого 2022-го року перші російські ракети прилетіли на територію Київщини, Юрій Чабах з рідної Бучі відразу приїхав на місце служби у селище Бородянка. Поліцейські працювали на блок-постах, організовували евакуацію мирного населення на безпечні території. В той час техніка окупантів, попри відсіч, уже просувалася вглиб регіону – і Юрій поїхав до рідної Бучі, аби допомагати місцевим жителям. Зв’язок з ним обірвався 5-го березня.
“Старший лейтенант поліції Юрій Чабах загинув як справжній герой під час активних бойових дій в м. Бучі, яке було окуповане з 1-го березня. Тоді поліцейські продовжували надавати послуги населенню, допомагали людям евакуюватися, доставляли гуманітарну допомогу. Саме тоді ворожий снайпер і застрелив Юрія. Деякий час Чабах рахувався зниклим безвісти, та коли після деокупації проводили ексгумацію тіл загиблих, похованих у братській могилі на території церкви в Бучі, знайшли й тіло Юрія”, – розповів начальник поліції Бучанщини Андрій Ткач.
В останню путь Юрія Чабаха провели 14 квітня на військовому цвинтарі у Хмельницькому, звідки родом його батьки. Нині родинний будинок Чабахів у Бучі окупанти повністю знищили: “Спочатку я жалкував за будинком: найбільше за фотоальбомом, який там згорів, адже в ньому було багато сімейних, дитячих фото Юрія, – каже батько Олександр Михайлович, – але, коли повідомили страшну звістку про сина, це все втратило сенс. Пройшла страшна процедура впізнання тіла, пройшло поховання… А мені досі здається, що зараз відкриються двері, і я почую швидкі кроки сина…”
“Син любив своє місто, любив Україну і до останнього був вірним Присязі – і поки живе пам’ять про нього, живе і мій Юрій”, – каже Олександр Чабах.
“Ми пишаємось і пам’ятатимемо кожного поліцейського, який віддано захищає українських громадян, часом навіть ціною власного життя» – наголосив начальник поліції Київщини Андрій Нєбитов.
Відділ комунікації поліції
Київської області