Одного разу повага до мене як до дільничного, можливо, врятувала мені життя – Олег Микитюк
Начальник сектору превенції Білоцерківського відділу поліції, що на Київщині, розповів, як уважність до дрібниць дає змогу затримати розшукуваного злочинця, а повага до дільничного з боку раніше судимого чоловіка, який перебував під адміністративним наглядом, ‒ може «заспокоїти» десяток агресивних молодиків.
- Ви у 2005 році прийшли на службу в органи внутрішніх справ на посаду дільничного. Наразі Ви вже обіймаєте посаду керівника сектору превенції. Чи пам’ятаєте свій перший розкритий злочин?
Перший розкритий злочин пам’ятаю досі. Можливо тому, що мені, ще недосвідченому працівнику, довелося добряче побігати та, володіючи мізерною інформацією, таки знайти злочинця.
Так, взимку 2005 року на спецлінію «102» надійшло повідомлення про виявлення на вулиці чоловіка без ознак життя. Розтин показав, що потерпілий помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Під час відпрацювання зазначеного злочину ми з напарником обійшли та опитали мешканців кількох багатоповерхівок. І врешті-решт ми виявили свідка, який бачив, як потерпілий на вулиці розпивав спиртні напої з чоловіком кремезної статури на прізвисько «Слон». Це був весь опис і вся інформація.
Кілька днів, не зважаючи на мінімальну інформацію, ми з колегою з’ясовували, хто ж це та де може перебувати цей загадковий «Слон»?.. І згодом ми виявили киянина, який повідомив, де приблизно може проживати чоловік кремезної статури, який інколи розпиває спиртні напої з мешканцями прилеглих дворів.
Ще кілька годин ми обходили квартири п’ятиповерхового будинку. І в одному з під’їздів ми зустріли величенького чолов’ягу (посміхається). Я просто навмання сказав: «Слон? Стій!». Аж раптом здоровань здивовано запитав: «Звідки ти мене знаєш?»
Розповідати причину, з якої ми його розшукуємо, було нерозумно, зважаючи на його статуру (посміхається). Невідомо, яка б у нього була реакція. Тому я представився, сказав, що на нього написала заяву його сусідка та запропонував пройти до районного відділу. Вже там чолов'яга довідався справжню причину нашої цікавості та свого запрошення до міліції.
Згодом з’ясувалося, що затриманий розпивав спиртні напої з потерпілим. Між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. Підозрюваний відлупцював товариша та покинув його на вулиці. Він навіть не знав, що від отриманих травм той помер.
- Наразі Ви перебуваєте на керівній посаді. Яким азам професії Ви навчаєте підлеглих?
Я вважаю, що дільничний не повинен змінювати дільницю обслуговування без крайньої потреби. Чим довше він працює на дільниці, тим краще він знає територію, людей. Адже зрозуміло, що авторитет та повага людей не приходять за один день.
Був у мене випадок, коли я пізно ввечері повертався додому, без форменого одягу. В одному з дворів я помітив групу людей, які сварилися між собою. Вже доходило до бійки. Я передзвонив до чергової частини і сказав: «Якщо я через десять хвилин не вийду на зв’язок – направляйте групу за адресою….».
Підійшовши до молодиків, я почав з’ясовувати причини сварки. Зрозуміло, що відразу пішли не дуже гарні висловлювання в мій бік, в тому числі ‒ і погрози щодо фізичної розправи.
І саме в цей час за мене, можна сказати, заступився мій адміннаглядний. Він став між мною і натовпом і сказав: «Мужики, це мій дільничний!». Всі притихли і почали розходитися. Можливо, саме його вчинок врятував мені життя, адже співвідношення сил – десятеро на одного – явно було не на мою користь.
Хочу сказати, що це – напрацьований роками авторитет як серед законослухняних громадян, так і серед порушників закону. Мене вчили мої старші колеги-наставники, тепер я говорю своїм підлеглим: повагу слід проявляти до всіх громадян, без винятку.
З моєї практики можу сказати: якщо дільничний на своєму місці, то навіть під час проведення масових заходів поява дільничного «розряджає» ситуацію. Дільничний повинен вміти спілкуватися з людьми, а в разі потреби ‒ навіть заспокоїти громадян. Але вони вислухають лише ту людину в пагонах, якій довіряють.
- Крім уважного ставлення до людей, вміння комунікувати, які ще риси повинен мати дільничний?
‒ Уважність до найменших дрібниць. Саме дрібниці дають можливість розкрити злочин. У минулому році у квартирі однієї з багатоповерхівок сусіди виявили тіло чоловіка. Мій підлеглий, який щойно прийшов працювати в правоохоронні органи, поїхав на цей виклик. Він встановлював та опитував всіх можливих свідків.
На вулиці біля будинку, де було скоєно злочин, дільничний виявив чоловіка, який сидів на лавці. Той навіть показав свій паспорт для запису даних в протокол допиту.
Молодий співробітник приніс мені матеріали відпрацювання злочину. Я відразу звернув увагу на один із протоколів. Ми вже 10 років за скоєння ряду крадіжок розшукували чоловіка, який проживав саме в цьому будинку. Так от, всі особисті дані співпали з даними виявленого у дворі «свідка».
Затримали ми підозрюваного менше ніж за годину. З’ясувалося, що чоловік переховувався за кордоном, до країни прибув з підробленим паспортом під чужим ім’ям. Він приїхав додому буквально на кілька годин, аби забрати деякі речі. На даний час він вже відбуває покарання за вчинений злочин. Зате мій молодий колега засвоїв, що дрібниць у нашій роботі не буває.
- В обов’язки дільничного офіцера поліції, окрім розкриття злочинів, входить робота з протидії насильству в сім’ї. Розкажіть про цей напрямок роботи.
Моя дружина Людмила ‒ тренер міжнародних та всеукраїнських програм та проектів. Вона проводить тренінги з тематики захисту прав людини, зокрема ‒ з протидії торгівлі людьми, гендерно-зумовленого насильства. Крім того, вона також бере участь у програмах та проектах щодо соціально-психологічної роботи з внутрішньо переміщеними громадянами.
Людмила ‒ мій порадник, підтримка та соратник (посміхається). Проект з протидії насильства в сім’ї «ПОЛІНА» активно впроваджується в роботі поліції. Під час нарад ми з моїми колегами обговорюємо проблемні питання, які виникають в ході роботі з агресорами, а також із жертвами домашнього насильства.
Тому поради моєї дружини як фахівця ‒ нам стають в нагоді. Я «користуюся службовим становищем» (посміхається): часто запрошую її на наші робочі наради, де ми з колегами обговорюємо алгоритм дій по кожній конкретній ситуації, за якою стоїть конкретна сім’я. Такі тренінги є дуже корисними для моїх колег-дільничних офіцерів. Ну, і як результат – це кілька десятків сімей, які ми змогли зберегти та повернути до нормального життя, залучивши до нашої спільної роботи фахівців соціальних служб.
Загалом, я вважаю, що дільничний повинен активно брати участь у житті громадян на своїй території обслуговування. Наприклад, я з колегами беру участь у футбольних матчах між командами поліції та школярами, саджаю із підлітками дерева в парку, відвідую батьківські збори. А ще я вважаю, що класний дільничний офіцер на своїй дільниці ‒ це майже як «мер» і «шериф» в одній особі. Якщо тобі люди вірять ‒ все обов'язково буде добре!
Департамент комунікації
Національної поліції України
