«Батя» - так називають командира батальйону спеціального призначення Руслана Гурняка, який у 2014-му став добровольцем, аби його діти ніколи не знали, що таке війна. Для своїх бійців «Батею» він став, бо давно для них не лише справедливий командир, а й старший наставник.

До 2016 року місцем постійної дислокації батальйону було місто Попасна на Луганщині.

«23 липня 2014 року ми виїхали в зону проведення антитерористичної операції. Головне, що нас спонукало – це наші сім’ї, близькі та розуміння, що захищаємо нашу країну. І з тих пір несемо службу», - розповідає Руслан.

За плечами кожного бійця – понад 20 ротацій в Луганську та Донецьку області. Після повномасштабного вторгнення росії батальйон продовжує виконувати бойові завдання. Бували різні ситуації, але почуття гумору і позитивний настрій завжди додавали бійцям сили у складних ситуаціях.

«Я не пам’ятаю, хто і за яких обставин назвав мене «Батя». Але вже от 8 років я для них - «Батя», а мої хлопці для мене – справжні герої. Вони залишили цивільне життя, свої домівки й родини, аби стати на захист України. Це справжні бійці, з якими можна виконувати будь-які завдання. Я впевнений у кожному з них», - розповідає командир.

Руслан Гурняк очолює підрозділ з 2017 року. Він називає хлопців своїми дітьми, бо про кожного з них піклується і переживає. Але найбільш тривожно, коли чекає їхнього повернення додому:

«Найважче для мене - це не їхати самому у зону бойових дій, а проводжати й чекати повернення кожного з них».

Понад 8 років батальйон поліції особливого призначення «Вінниця» рятує людей та боронить Україну, а з 24 лютого батальйон несе службу на Донеччині:

«Ми з хлопцями евакуювали з-під обстрілів майже 100 осіб, у тому числі 30 дітей, та вивезли їх до Вінницької області. Порятунок людей і захист держави – це два завдання, які ми ставимо перед собою».

Якими б серйозними і мужніми не були бійці, але їх, як і кожну людину, розчулюють щирі історії, добрі вчинки і непідкупні емоції діток.

«Якось до нас завітали колеги і привезли обереги, виготовлені вихованцями дитячого садочка «Теремок». З того часу з вірою у захист бійці батальйону «Вінниця» на однострої носять синьо-жовтих янголів».

Такі ситуації додають їм віри у себе і в перемогу України, для якої Руслан разом із хлопцями робить чимало. Утім про це ми зможемо розповісти згодом, а поки привідкриємо завісу і назвемо те, що мотивує наших захисників:

«Головне в житті - це діти, сім’я, онуки, а в мене їх уже двоє, і мій підрозділ. Цим я живу, за це вболіваю. І за це готовий боротися до Перемоги», - підсумовує Руслан Гурняк.