Михайло Кравчук — перший Герой України з бригади «Хижак»

Михайло Кравчук — перший Герой України з бригади «Хижак». Майже сорок днів безперервних боїв. Поранення. Зневоднення. Взяття в полон росіян. І як результат — «Золота Зірка» Героя України. 

«Я трохи розгубився від такої нагороди» — зізнається Михайло, боєць бригади «Хижак» у інтерв'ю  Громадському.

Михайло Кравчук — поліцейський родом із села, що на Рівненщині. Закінчив Київський університет права та вступив до лав патрульної поліції. 

«Я вважав, що це найкращий варіант набратися досвіду роботи з людьми в різних ситуаціях. Бо на лінії ти зустрічаєш і кримінальні злочини, і адміністративку, і дуже різних цікавих особистостей — напрацьовуєш базу знань, необхідну фахівцеві з кримінального права, приміром, майбутньому оперуповноваженому», — розповідає Михайло.

Михайло пішов до лав штурмової поліцейської бригади «Хижак» у 2024 році, обрав бригаду, сформовану на базі МВС.

«Багато наших хлопців ідуть саме в бригади, які створює МВС: “Лють”, “Хижак”, інші бойові підрозділи. Поліціянти не ховаються від війни. Я хотів воювати зі своїми хлопцями… У бригадах МВС гарне ставлення командирів до особового складу. Можливо тому, що ми всі приходимо на війну з однієї структури», — пояснює боєць.

Бої за Торецьк

Один із найгероїчніших епізодів — 40-денна оборона позиції в Торецьку, на вулиці Грушевського, 9. Група з 6-ти бійців, до яких приєдналися ще 5, потрапила у пекло постійних атак.

«Від нашої позиції до росіян було 40 метрів. Ми були, як на долоні», — згадує Михайло.

Після численних обстрілів, газових атак і танкових штурмів українці відбили ворога, а згодом узяли в полон чотирьох росіян. Один із них зізнався, що «вони десять днів не їли, пили моторне мастило, бо дрони їм не скидали їжу».

Поранення та виживання

1 березня Михайло зазнав важкого поранення обох ніг — підірвався на міні, коли забирав посилку. Його евакуація відбулася лише через сім днів, але побратими не дали гангрені знищити ноги.

«Це завдяки їм я залишився з ногами», — підкреслює він важливість тактичної медицини.

Температура, зневоднення, мороз у підвалі, до мінус 20 — усе це довелося пережити. Рятували термогрілки, ковдри з порожніх квартир і... коти, які зігрівали тілом.

«У нас у підвалі було дуже багато котів. Візьмеш якогось до себе — він і гріє. Така пічка», — усміхається боєць.

Відчай і внутрішня боротьба

Михайло усвідомлював, що його поранення — тягар для побратимів. Коли група вирішила прориватися на іншу позицію, він попросив:

«Хлопці, киньте мене, якщо буде загроза. Краще загину я один, ніж усі. Це більше про мій відчай. І радше це була не команда, а прохання», — ділиться Михайло.

Нагорода Героя України

4 липня 2025 року Михайло Кравчук отримав звання Героя України з врученням «Золотої Зірки». 

Для отримання найвищої нагороди організатори заходу пропонували Михайлові сісти в колісне крісло — щоб без проблем підʼїхати до Президента України Володимира Зеленського. Адже Михайло зазнав поранення обох ніг, і йому поки що важко самостійно ходити. Але старший лейтенант зібрався із силами й підійшов на милицях. Спираючись на них лише однією рукою, щоб віддати честь Президенту, стоячи.

«Я нічого не знав про звання Героя. Мені командири сказали приїхати до Києва в наш Департамент. Виділили мені водія — я б самотужки не доїхав. Повідомили, що я маю отримати високу нагороду, а яку — не сказали» — зізнається Михайло.

Михайлові 27. Про те, що звання Героя України в його віці — це вже неабиякий успіх, він якось не думає. 

Зараз Герой проходить лікування, планує одруження, хоче повернутися до активного життя.

У нагородних документах значиться, що «Золота Зірка» — за особисту мужність і героїзм, за служіння українському народові.

Фото Михайла Кравчука.

Департамнт комунікації МВС