Ми – вільні люди і житимемо у вільній державі - поліцейський Луганщини Володимир Золотарьов
На фото - поліцейські Лисичанська на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. У центрі світлини з Державним Прапором – їхній керівник полковник поліції Володимир Золотарьов. Від початку війни його підрозділ тримав оборону від диверсійних проявів, виявляв пособників ворога, надавав гуманітарну допомогу місцевому населенню, забезпечував евакуацію людей.
«У перші дні повномасштабного вторгнення я звернувся до військово-цивільної адміністрації - попросив портативну колонку, ми почали вмикати гімн України та пісні популярних українських виконавців. Ми були на місці, допомагали місцевим і були надійним тилом для ЗСУ».
У той час співробітники поліції Лисичанська заступали на цілодобові чергування – виявляли диверсантів, навідників, мародерів, контролювали дотримання комендантської години, охороняли стратегічні об’єкти.
Володимир Золотарьов майже всі вісім років російсько-української війни очолював поліцію Попасної - міста, за яким проходила лінія фронту. У Лисичанську він встиг попрацювати лише рік. Володимир каже, що у 2014, на початку російської інтервенції, не було стільки обстрілів із військові техніки, не було стільки авіації та ракетних ударів, як у 2022 .
На поліцейських лягли нові обов’язки – евакуація населення та доставка гуманітарної допомоги. У той час до правоохоронців переважно зверталися люди, які постраждали чи втратили житло внаслідок ворожих обстрілів. Тож розпочалася оперативна співпраця з місцевою військово-цивільною адміністрацією та волонтерами.
«Місцеві поліцейські разом із оперативними службами та спецпідрозділами поліції Луганської області зосереджували увагу на виявленні пособників окупантів, які вели підривну діяльність та були навідниками російської артилерії та авіації. І дехто із затриманих, завдяки зусиллям поліції, СБУ та прокуратури, уже отримали покарання у вигляді реальних строків позбавлення волі», - розповідає правоохоронець.
У середині квітня колектив поліції Лисичанська втратив колегу: смертельне поранення отримав старший оперуповноважений Іван Савченко:
«Усі 29 років служби я сподівався, що я не стикнусь із такою бідою. В мене завжди була надія, що наш особовий склад буде цілий та неушкоджений. Але ми втратили доброго друга та хорошого правоохоронця. У мене на серці досі цей тягар…».
У травні-червні, коли у м. Сєвєродонецьку тривали вуличні бої, а Лисичанськ кожного дня піддавався щільним обстрілам із великокаліберної артилерії та ракетним а авіаударам, усі зусилля поліцейських були зосереджені на допомозі місцевим мешканцям:
«Ми їздили по гуманітарних хабах у місті, намагалися вмовити якомога більше людей евакуюватися. У той час всі поліцейські, які знаходились у місті, а це бійці батальйону поліції особливого призначення, батальйону "Луганськ-1" та КОРДу, а також співробітники поліції Лисичанська та інших служб у взаємодії з військовою службою правопорядку виїжджали у віддалені райони міста, звідки вивозили людей на пункти евакуації. Розвозили їжу, а головне - питну воду, доступу до якої у містян не було через руйнування внаслідок ворожих обстрілів всієї інфраструктури життєзабезпечення області».
У складі сил безпеки і оборони поліцейські разом з військовими та гвардійцями готували місто до оборони – копали окопи, траншеї та будували бліндажі.
Володимир Золотарьом згадує, що разом з військовими готували місто до кругової оборони, адже війська країни-агресора намагалися оточити останній великий населений пункт Луганщини. Тільки завдяки надзусиллям наших військових цьому вдалося завадити.
Зараз полковник поліції працює начальником управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Луганській області та у будь-який момент гоовий боронити свою землю.
«Хочеться перемогти ворога, повернути мир в Україну, відбудувати Луганщину, всі зруйновані окупантами населені пункти. Перемога – за нами. Ми – вільні люди. І будемо жити у вільній Україні !».
Відділ комунікації поліції Луганської області
