Майже мільйон осіб у базі «Воєнний злочин» і сотні злочинів, виявлених за допомогою дронів: українська поліція представила в Мадриді свій технологічний досвід
Повномасштабна війна прискорила технологічну трансформацію української поліції. Безпілотники, 3D-сканування, швидка ДНК-ідентифікація та сучасна кримінальна аналітика стали практичними інструментами для розслідування злочинів і роботи з великими масивами доказів.
Цей досвід українські поліцейські представили на техніко-стратегічному семінарі у Мадриді, присвяченому розвитку сучасних технологій та ризикам їх використання організованою злочинністю. Основний фокус — БпЛА та можливе перенесення способів їх застосування із зон бойових дій у кримінальне середовище.
Захід організувала Національна поліція Іспанії в межах проєкту EMPACT за участю фахівців з Іспанії, України, Колумбії та США, а також Європолу й АМЕРІПОЛ.
Національну поліцію України представляли заступник начальника Головного слідчого управління Віктор Луговий, заступник начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Олег Дробот та представник Департаменту стратегічних розслідувань.
Учасники обговорили раннє виявлення нових технологічних загроз, міжнародний обмін інформацією, моніторинг повітряного простору, контроль за обігом і реєстрацією БпЛА та спільні механізми запобігання злочинам із їх використанням.
Окремо йшлося про практичне застосування БпЛА в роботі української поліції. За час війни дрони стали частиною щоденної роботи: їх використовують під час спецоперацій, патрулювання, пошуку зниклих людей і незаконних посівів наркотичних рослин, а також для огляду та документування місць злочинів.
Особливе значення БпЛА мають після російських ракетних і дронових ударів. Вони дозволяють швидко досліджувати великі території, фіксувати руйнування та збирати фото- і відеоматеріали для доказової бази. На замінованих, деокупованих та прифронтових територіях це дає змогу скоротити час перебування поліцейських у небезпечній зоні. Українські криміналісти використовують понад десять моделей БпЛА, зокрема підводні системи, а тепловізори та інші датчики дозволяють виявляти те, чого не видно неозброєним оком.
Для фіксації місць подій поліція також застосовує 3D-сканування. Воно створює високоточну цифрову модель об’єкта з фіксацією відстаней і розташування предметів до міліметрів. До неї можна повертатися під час розслідування, аналізувати траєкторії, сліди рикошетів чи наслідки обстрілів без повторного перебування на небезпечному об’єкті.
Усі регіональні криміналістичні підрозділи оснащені мобільними комплексами ANDE 6C для швидкого ДНК-аналізу, що дозволяє значно пришвидшити ідентифікацію людей, зокрема під час роботи із загиблими та репатрійованими тілами.
Ще один масштабний технологічний ресурс — створена Національною поліцією інформаційна підсистема «Воєнний злочин». Вона містить майже 950 тисяч досьє на осіб, діяльність яких перевіряється на причетність до міжнародних злочинів та злочинів проти основ національної безпеки України.
У системі накопичуються відомості про російське військово-політичне керівництво, окупаційні війська, приватні військові компанії, найманців, незаконні збройні формування та колаборантів. Система є міжвідомчою: доступ до неї мають ключові правоохоронні, оборонні та розвідувальні органи України.
Для роботи з такими обсягами даних поліція використовує сучасні інструменти розпізнавання та пошуку осіб, аналізу фото, відео і супутникових знімків, встановлення зв’язків між людьми, подіями та об’єктами. Українські поліцейські також тестують аналітичні платформи, здатні об’єднувати сотні тисяч документів і знаходити взаємозв’язки між епізодами, військовими підрозділами, виконавцями та командирами.
Це дозволяє встановлювати взаємозв’язки між окремими епізодами, військовими підрозділами, безпосередніми виконавцями та командуванням і формувати цілісну картину вчинених воєнних злочинів.
Водночас українська поліція вже фіксує зворотний бік розвитку безпілотних технологій. Дрони використовують не лише правоохоронці — задокументовані випадки їх застосування для замахів на вбивство, дистанційного використання вибухівки, вимагання, незаконного переміщення товарів через кордон та доставки наркотиків.
Саме такі випадки стали окремою темою обговорення в Мадриді. Український досвід показує, що технології, які стрімко розвиваються під час війни, швидко виходять за межі поля бою та можуть адаптуватися злочинним середовищем. Тому поряд із розвитком власних технологічних можливостей поліція вже враховує нові ризики їх злочинного використання та обмінюється цим досвідом із міжнародними партнерами.
Департамент комунікації
Національної поліції України
