Леонід Тимченко: ДНК-експертиза, де збіг у 99,9%, дає змогу впевнено встановити особу

За роки повномасштабної війни обміни тілами між Україною та росією перетворились на складний процес, де доводиться розпізнавати загиблих по кістках або залишках ДНК. Про реалії репатріацій розповів заступник Міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко в інтерв’ю LIGA.net.

"Тіла вже не одне літо просто неба"

З початку широкомасштабної війни українські фахівці зіткнулися з новими викликами при репатріації тіл загиблих воїнів. Після масштабного обміну, згідно домовленості у Стамбулі, Україна отримала 6060 тіл, частина з яких виявилася не українськими.

"Тіла, які росія передавала нам влітку 2022 року і тіла, які передає зараз, звичайно, суттєво відрізняються, – пояснює Тимченко. – Достатньо того, що, ймовірно, більшість з них вже не одне літо знаходились просто неба."

Цей обмін став наймасштабнішим за весь час війни. Але разом з українськими воїнами росія іноді передає й рештки своїх солдатів.

Коли ворог не розуміє, кого передає

Російська сторона не завжди усвідомлює, кого саме передає: цивільного чи військового. Це пояснюється не тільки поганим станом тіл, але й тим, що росія веде бойові дії у зруйнованих містах, де могли загинути місцеві мешканці.

"Ми впевнені, що росіяни не завжди й самі розуміють, це тіло військового чи ні. Бо йдеться про тіла, які зазнали ушкоджень, які обгоріли, не залишилось навіть решток форми", – каже Тимченко.

Ідентифікація: від татуювання до ДНК

Процес ідентифікації тіла – тривалий і кропіткий. Фахівці працюють із найменшими залишками: фото, дактилоскопія, особисті речі, і, звичайно, ДНК.

"Трапляється, що ми отримуємо пакування із фрагментами. Треба з’ясувати, чи це рештки однієї людини чи ні", – розповідає Тимченко.

Якщо обличчя збережене – застосовується програмне забезпечення для розпізнавання по обличчю. У всіх репатрійованих тіл відбирають матеріал для проведення ДНК-експертизи, де збіг у 99,9% дає змогу впевнено встановити особу.

"Не було випадків, щоб експертиза помилилася. Але бувало, що рідні не вірили висновкам", – зауважує він.

Коли немає кого впізнати

Однак є тіла, які досі залишаються невпізнаними. Декого неможливо ідентифікувати, бо не було родичів або не здано зразків ДНК. В таких випадках шукають особисті речі: зубну щітку, бритву, одяг – аби вивести ДНК-профіль.

"Також використовуються дані стоматології. Якщо військовий був на обліку, його зубна формула може допомогти ідентифікації", – додає Тимченко.

росія передає тіла у дедалі гіршому стані

Росія дедалі частіше передає Україні тіла у жахливому стані. 

"У нас є зони, куди не може зайти жодна зі сторін. Ми розуміємо, що там можуть знаходитись сотні тіл", – каже Тимченко. 

Поки триває війна, ідентифікація тіл – це не просто питання поховання, це питання гідності. Кожен зниклий безвісти, навіть після смерті, має бути ідентифікований.

Департамент комунікації МВС