Євгеній Дороганов, начальник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Національної поліції України у розмові з журналісткою Мітце Пердью розповів про механізми поширення кремлівської дезінформації.
«Дезінформація, яку ви бачите в інтернеті, — каже він, — ретельно спланована, точно спрямована та покликана сіяти розбрат і гнів. Мета — зруйнувати основи суспільства».
Тактика «розділяй і відволікай»
За словами Євгенія Дороганова, російська інформаційна війна в Україні часто починається з поширення неправдивих повідомлень у соцмережах. Наприклад, на Facebook або Telegram публікується фейкова новина про нібито захоплення села російськими військами. Інформація за лічені хвилини розходиться по навколишніх населених пунктах.
«Результат — паніка», — пояснив він. «Мирні жителі з навколишніх населених пунктів тепер вірять, що лінія фронту ось-ось дійде до їхнього села. Вони тікають, унаслідок чого логістика зупиняється, а військове командування витрачає час на виправлення того, чого насправді не сталося. Наслідки відчуваються на всіх рівнях суспільства».
Подібні методи застосовуються і в західних країнах. «Перед виборами, — каже він, — російські пропагандисти зосереджуються на поширенні неправдивої інформації про корупцію, нецільове використання коштів або будь-що, що підриває довіру людей до їхніх лідерів».
Мережі фейкових акаунтів
Для поширення дезінформації використовуються фейкові акаунти в соцмережах, створені за допомогою SIM-карт.
росіяни застосовують SIM-карти в промислових масштабах. Під час однієї з нещодавніх операцій українська поліція вилучила понад 150 тисяч підроблених SIM-карт, які використовувалися для реєстрації фальшивих профілів.
«Одна SIM-карта може зареєструвати кілька акаунтів, — пояснив Євгеній. — А з контрабандними eSIM можна автоматично створювати цілі “ферми” акаунтів. На територіях України, окупованих росією, навіть існує ринок, де тисячі звичайних людей вербують для масової закупівлі SIM-карт».
«Фейкові акаунти навчають поводитися як справжні люди, — продовжив він. — Вони лайкають меми, залишають безневинні коментарі. Алгоритми Facebook сприймають їх як реальних користувачів. А коли ці ж боти починають лайкати чи поширювати дезінформацію, система автоматично “підтягує” ці пости у стрічку більшої кількості користувачів, вважаючи їх популярними».
Іноді кількох десятків ботів достатньо, щоб переконати алгоритм у популярності теми.
«Мета — зробити дезінформацію всюдисущою, щоб уникнути її було неможливо», — сказав він.
«Ферми тролів» та інформаційна зброя
росіян, які займаються поширенням дезінформації, називають «тролями», а місця їхньої роботи — «фермами тролів». За оцінками, таких ферм тисячі. Деякі з тролів видають себе за патріотів, інші — за критиків. Їхня діяльність координується спецслужбами, які вивчають, які саме спільноти є найбільш вразливими до маніпуляцій.
«Коли відбувається якась значна подія, вони мобілізуються за лічені хвилини. З’являється одразу кілька наративів, кожен з яких покликаний розпалити певну групу», — зазначив Євгеній.
Він також підкреслив ефективність інформаційних операцій у демократичних суспільствах: «У демократичних країнах, коли громадяни перестають довіряти своїй владі — або одне одному, — не потрібно робити жодного пострілу».
Як захиститися
На завершення Євгеній Дороганов дав пораду громадянам західних країн, як протидіяти дезінформації:
«Будьте скептичними, — відповів він. — Запитуйте себе: кому вигідно, щоб я у це повірив? Перевіряйте інформацію в надійних джерелах. І найголовніше — не поширюйте, якщо не впевнені, що це правда».
«Небезпека не в тому, що вам брешуть. Небезпека в тому, що ви перестанете вірити в існування правди», — додав він.
