Інспектор Служби освітньої безпеки Анастасія Тишко: «Тато гордився би мною»
Анастасія — донька поліцейського Сергія Рудого, який загинув, захищаючи Україну. Дівчина продовжила справу батька й вже понад дев’ять місяців носить поліцейський мундир, а також каже, що служба їй подобається.
«Не скажу, що бути поліцейською – це мрія дитинства. Мама бачила в мені такий потенціал, проте категоричним був тато, — згадує Анастасія,- він й слухати не хотів про те, щоб я пов’язала своє життя зі службою в поліції. Завжди казав, що знає, яка це нелегка професія, і оберігав мене».
Сергій Рудий на службу прийшов одразу після закінчення Львівського інституту внутрішніх справ. Розпочав з посади оперуповноваженого карного розшуку, де відслужив дванадцять років. 2010 року звільнився, але коли 2014 року нависла загроза над країною – пішов добровольцем у роту патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль». Численні ротації в зону проведення антитерористичної операції, операції об’єднаних сил – капітан поліції розумів, що хоче зробити все, що в його силах, аби його дитина жила у мирній країні.
«Коли 24 лютого розпочалася війна, тривога була у всіх, ми не знаходили собі місця. А тато заспокоював: все буде добре, не хвилюйтеся, війна закінчиться,- згадує Анастасія. - Збираючись в останнє у своєму житті відрядження на фронт, він переконував усіх, що скоро повернеться».
27 квітня 2022 року донька востаннє чула голос батька. Він зателефонував дуже рано, сказав, що у нього все добре і надіслав фото. А вже ввечері родину сколихнула страшна звістка – Сергій та його двоє побратимів загинули під час артилерійського обстрілу поблизу міста Золоте Сєвєродонецького району Луганської області.
«Я досі не вірю, що більше ніколи не почую голос тата, мені так бракує отого його спокійного і лагідного – Настю, донечко. Моє життя дуже змінилося, - розповідає Анастасія. - Батько був проти, але я вирішила продовжити його справу. У серпні 2024 року подала заяву на посаду інспектора в Службу освітньої безпеки. Коли одягла форму, то прийшла на могилу тата й пообіцяла, що не підведу його, що буду старатися, що він гордитиметься мною».
Сьогодні Анастасія Тишко несе відповідальність за безпеку учнів Новосільського ліцею імені Мирона Зарицького. Робота подобається, хоча не без труднощів.
«Тепер я розумію, чому батько так хвилювався, коли я говорила, що хочу працювати в поліції. Це висока відповідальність. Проте я прийняла цей виклик і хочу бути гідною свого тата».
Поліцейську дружньо прийняв педагогічний колектив, полюбили школярі. На службі теж оцінили старання лейтенанта поліції й відзначили першою грамотою.
«Коли начальник поліції області Сергій Зюбаненко вручав мені грамоту, то сказав, що батько гордився б мною. Мене це дуже розчулило. Того дня я поїхала на могилу батька, аби похвалитися йому своїми першими успіхами. Знаю, він мене чує і радіє за мене».
Відділ комунікації поліції Тернопільської області
