"FPV-дрон – це найкращий спосіб для злочинців, щоб когось ліквідувати чи пошкодити майно. Тому ми маємо бачити детекцію дронів, які злітають, і знати, хто ними керує", - Іван Вигівський

Як народні депутати пропонують на законодавчому рівні змінити правила використання безпілотників і яку роль в цьому процесі відіграватиме поліція? Яка ситуація з добровільним декларуванням зброї, знайденої на деокупованих територіях, і що можна купити на "чорному" ринку? Чи можуть правоохоронці забезпечити безпеку, якщо вибори проводитимуться під час війни?

На ці та інші питання в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" відповів голова Національної поліції України Іван Вигівський.

НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ БПЛА

– Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності схвалив законопроєкт, який встановлює правила користування БпЛА і рекомендує його прийняти за основу в першому читанні, а потім допрацювати до другого. Ви публічно заявляли, що необхідно врегулювати питання контролю всіх польотів БпЛА. Можете пояснити, навіщо це потрібно?

– Йдеться про правопорушення, вчинені за допомогою БпЛА. Якщо із застосуванням дрону буде пошкоджено майно, завдано тілесні ушкодження людям, за це має бути адміністративна і кримінальна відповідальність.

А такі факти є. І тяжкість таких правопорушень зростає з року в рік. Якщо у 2022–2024 роках БпЛА використовувались як засіб контрабанди цигарок, доставляння до місць позбавлення волі заборонених речей, чи зриву діяльності державних органів шляхом повідомлень про замінування за допомогою дрона з вибухівкою, то наразі трапляються випадки вимагань шляхом залякувань про використання бойових дронів чи навіть замахів на вбивство.

Основними завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку та протидія злочинності. З метою виконання цих завдань у 2023 році поліції було надано повноваження щодо запобігання, виявлення та припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами БпЛА, а також використовувати спеціальні засоби для перехоплення сигналів дистанційного керування, пошкодження чи знищення таких суден та складових частин безпілотних авіаційних систем. Саме тому Національна поліція підтримує та ініціює комплексні законодавчі зміни, початок яким має покласти цей законопроєкт.

Він включає обов’язкову реєстрацію БпЛА, внесення їх до Державного реєстру повітряних суден і облік у підрозділах Національної поліції. А також унормування правил польотів, зокрема ідентифікацію користувачів та вимоги до документів, що дають право на польоти. Бо людей, які вміють користуватися дронами понад сотню тисяч лише в Силах оборони і не виключено, що з часом криміналітет захоче когось з цих людей до себе залучити. Бо не треба снайперів, якихось складних процесів вигадувати. FPV-дрон – це найкращий спосіб для злочинців, щоб когось ліквідувати чи пошкодити майно. Тому ми маємо бачити детекцію дронів, які злітають, і знати, хто ними керує.

Законопроєктом передбачено адміністративну відповідальність за експлуатацію незареєстрованих дронів, польоти без документів або в стані сп’яніння і кримінальну відповідальність, якщо такі порушення спричинять шкоду людям або значні матеріальні збитки.

Це - захист українських громадян, який має стати нормою в післявоєнний період. Дрони залишатимуться частиною нашого повсякденного життя, тому їх використання має бути контрольованим та безпечним.

– Дронів зараз дуже багато, взагалі складно уявити, яка загальна цифра.

– Мільйони…Багато хто їх виготовлює. Національна поліція, наприклад, теж робить FPV-дрони, використовуючи 3D принтери. Ми поставляємо їх в наші бойові підрозділи. Це дешевше, ніж купувати.

– Зараз обліковувати безпілотники не планують, лише після відміни воєнного стану. Як тоді люди зможуть ними користуватися?

– Люди, які мають відповідні сертифікати на управління дронами і у яких вони будуть, подаватимуть заявку на здійснення польотів. Наприклад, журналісти переживають, що їм заважатимуть робити зйомки за допомогою квадракоптерів. Ніхто цього не планує робити. Просто треба буде заздалегідь подати заявку. Зараз так само відбувається. Бо якщо дрон впаде комусь на голову, за це повинна бути відповідальність.

– Як буде відбуватися ведення реєстру дронів?

– Державний облік безпілотних повітряних суден уже передбачений Повітряним кодексом України, а після скасування воєнного стану планується його розширення та деталізація відповідно до законодавчих змін.

Реєстр дронів функціонуватиме як державна інформаційна система, аналогічна реєстрації транспортних засобів, але з урахуванням специфіки БпЛА. Реєстрація планується в електронному форматі — через державну онлайн-платформу або застосунок "Дія".

Під час реєстрації оператор або власник вноситиме: свої персональні та контактні дані, технічні характеристики дрона (тип, маса, виробник).

Після реєстрації дрону присвоюватиметься унікальний номер, який буде прив’язаний до конкретного безпілотника та може наноситися на нього фізично або зберігатися в електронному вигляді.

Реєстр не буде публічним. Власник матиме доступ лише до своїх даних, тоді як повний доступ отримають уповноважені державні та правоохоронні органи. Це необхідно з міркувань безпеки.

– Які обмеження передбачені для управління дронами?

– На сьогодні обмеження щодо використання дронів уже визначені законодавством України у сфері авіації — Повітряним кодексом та Авіаційними правилами використання повітряного простору. Зокрема, заборонено: польоти у заборонених або обмежених зонах без дозволу, з порушенням встановлених висот, відстаней та умов безпеки. Окрім того, використання дронів без належної реєстрації або погодження у випадках, коли це обов’язково, керування дроном у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, дії, що створюють загрозу людям, об’єктам або авіаційній безпеці.

Додатково розглядається питання обмеження віку операторів дронів, залежно від технічних характеристик і потенційної небезпеки БпЛА.

– Хто нестиме відповідальність: той, хто використав дрон, чи власник?

– Відповідальність буде чітко розмежована. Незалежно від того, чи є дрон власним, службовим або позиченим, відповідальність за політ несе той, хто ним керував.

– Нині не всі громадяни можуть отримати дозвіл на купівлю зброї. По БпЛА можуть бути теж якісь обмеження щодо володіння, купівлі?

– Думаю, що не буде. Принаймні про видачу дозволів не йдеться.

– Якщо людина не захоче реєструвати дрон, але буде використовувати, законопроєктом передбачена якась відповідальність?

– Так, адміністративна. А якщо будуть негативні наслідки такого використання, тоді кримінальна.

– А якщо людина привезла з фронту дрони і комусь їх продасть, теж?

– Ми не розглядаємо це як збут зброї. Але якщо це FPV-дрон, до якого прив’язана вибухівка, то за неї вже буде відповідальність. Законопроєкт регулює саме правила використання дронів.

– Щодо зброї. Минулого року Національна поліція активно закликала людей добровільно задекларувати знайдену на деокупованих територіях, в зоні бойових дій вогнепальну зброю. На ваш погляд, ця програма декларування виконала свою задачу?

– У більшій частині так. На даний час понад 15 тисяч осіб зареєстрували більше 16, 5 тисяч одиниць зброї. Це немало.

Спочатку люди ставились до цього дуже обережно, не розуміли процедуру, боялися відповідальності. Але ми проводили роз’яснювальну роботу, аби вони знали, що усе достатньо просто. Приходиш, реєструєш і можеш залишити до завершення війни. Не хочеш реєструвати – здаєш.

Також публічно пояснювали, що тих, хто незаконно зберігатиме зброю, будуть притягуватись до кримінальної відповідальності у випадку її виявлення і вилучення.

Після завершення війни, є декілька варіантів. Якщо це автоматична зброя, її можна переробити на зброю для полювання, яка стріляє одиночними пострілами, а не чергами. Або вихолостити чи здати.

На мій погляд, добровільне декларування – це дієвий механізм. І з тої кількості задекларованої зброї, яку я назвав, понад 10 тисяч – це автоматична зброя, 5 539 одиниць нарізних карабінів, гвинтівок та рушниць, 943 одиниць пістолетів, револьверів.

Крім того, задекларовано понад 8 млн 870 тисячі боєприпасів до неї.

Добровільно здано, без декларування, 409 одиниць зброї та понад 69 тисяч боєприпасів.

В середньому за день декларується до 45 одиниць зброї, ця динаміка є сталою.

– Буває, що хтось з громадян повідомляє поліцейських, що у сусідів прихована зброя, а потім людина, в якої її знаходять, розповідає, що планувала задекларувати?

– Якщо поліцейські, маючи оперативну інформацію, приходять з обшуками і вилучають незареєстровану зброю, то людину, яка її зберігала, притягують до відповідальності, бо тоді вже мови про декларування не може бути. Якщо б людина дійсно хотіла задекларувати зброю, то зробила б це.

– Кампанія з добровільного декларування закінчилася?

– Ні, вона наразі триває. Тому пропоную громадянам, які володіють зброєю, володіти нею законно. Розумію, що люди, які були в окупації, переживають за своє життя, думають про те, що може доведеться зброю застосовувати проти ворога. Але, як я вже сказав, ми не забираємо зареєстровану зброю до завершення війни, якщо людина хоче її залишити і буде дотримуватись правил зберігання.

– Чи можуть під виглядом декларування отримати зброю члени злочинних угрупувань?

– Поліція не декларує вогнепальну зброю та боєприпаси до неї особам, які мають правові обмеження пов'язані з систематичним порушенням громадського порядку, спеціальних правил володіння зброєю, учинення домашнього насильства, повідомлення про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, наявності судимості, перебування особи в розшуку. Зброя, що надана для декларування перевіряється за Інформаційним порталом Національної поліції на предмет використання для вчинення злочинів або перебування в розшуку.

– А яка ситуація з нелегальною торгівлею зброєю? Чи виявлено під час повномасштабної війни факти продажу зброї за кордон? Міжнародні партнери приділяють цьому велику увагу.

– Протидія незаконному обігу зброї – це один з пріоритетів роботи Національної поліції. За 2025 рік проведено 990 оперативних закупок.

Ми неодноразово показували в новинах результати спецоперацій щодо виявлення схронів і вилучення зброї. Звісно, робота й надалі триває, і ми розуміємо, що з тією кількістю зброї, яка може бути на руках у населення, криміналітету, вона не на один рік.

У 2025 році виявлено, задокументовано та направлено до суду 14 злочинних угруповань, які займалися незаконним обігом вогнепальної зброї.

Стосовно незаконного переміщення зброї за кордон в країни ЄС. Це дійсно питання, яке на кожній міжнародній зустрічі ми обговорюємо. Ми перевіряємо інформацію, яка іноді надходить від наших колег через канали Європолу, Інтерполу, але поки не зафіксовано жодного факту витоку незаконної вогнепальної зброї за межі країни.

– Не дуже зрозуміла, яку ви інформацію перевіряєте. Щось в інших країнах вилучають і повідомляють про це?

– Ні, оперативну інформацію, що можливо є канали і наміри переміщення. Ми перевіряли це – інформація не підтверджується.

– Всередині країни зброю продають криміналітету?

– Продають. Зараз таких фактів менше, а в 2022-ому, коли поліція почала в цьому напрямку активно працювати, виявляла оголошення про торгівлю зброєю навіть в Інтернеті.

– Можна все, що завгодно купити?

– Майже. Як я вже казав, минулого року поліцейськими було проведено близько тисячі оперативних закупок, з яких: 268 одиниць автоматичної вогнепальної зброї; 151 одиниця нарізної вогнепальної зброї; 135 одиниць переробленої та іншу вогнепальну зброю; 74 гранатомети.

Крім того - 2031 граната, 282 кг вибухових речовин та понад 122 000 набоїв різного калібру.

За оперативними обліками за минулий рік з незаконного обігу вилучено 3401 одиниця вогнепальної зброї, 14037 гранат, 5275 кг вибухових речовин та понад 1 135 000 набоїв різного калібру.

"ДУЖЕ ЧАСТО ОСОБИ, ЯКІ НЕСУТЬ ВИБУХОВИЙ ПРИСТРІЙ, САМІ СТАЮТЬ ЖЕРТВАМИ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ І ГИНУТЬ"

– Ви неодноразово говорили, що російські спецслужби використовують завербованих громадян для терактів. І коли читаєш про такі факти в офіційних повідомленнях, звертаєш увагу, що в цих людях, на перший погляд, нічого примітного, особливого. Жили своє життя і нічого в ньому нібито не передумало таким вчинкам. Причому вербують незалежно від віку. Як приклад, випадок у школі, де 14-річний підліток напав на вчительку і одного з учнів. З повідомлення Нацполіції стало відомо, що в нього знайдено переписку з російськими спецслужбами. Які висновки зробила поліція щодо профілактики таких злочинів?

– Все починалося з підпалів автомобілів військових, активна фаза вчинення таких злочинів фіксувалась з березня 2024 року. Росіяни почали вербувати здебільшого молодь через Телеграм-канали, платформи з пошуку роботи, продажу б/у речей, соціальні мережі, боти та сайти для швидких знайомств. Працюючи над розкриттям таких злочинів, спільно зі Службою безпеки України почали публічно розповідати про те, як діють спецслужби ворога і які категорії найуразливіші до вербування. Це, як правило, малозабезпечені громадяни, неповнолітні, які ще не усвідомлюють тих дій, які вчиняють.

Зловмисники створюють анонімні Telegram-канали або групи, що діють під виглядом патріотичних рухів, антивоєнних ініціатив або "опозиційних" українських проєктів. Окрім цього спецагенти рф шукають групи з пошуку швидкого заробітку або в цілому працевлаштування, на скрутному матеріальному становищі в подальшому і спекулюють для вербування відвідувачів цих платформ.

Бачимо, що спочатку людям ставлять задачу: "Підпали автомобіль, скинь відео". За це можуть перерахувати якісь гроші, але частіше цього не роблять, а шантажують виконавця тим, що наддадуть відомості про нього правоохоронним органам України. І таким чином спонукають людину до скоєння більш тяжких злочинів. Один з недавніх випадків. В Києві дівчина підірвали автомобіль нацгвардійця. Її першим завданням теж був підпал автомобіля, за це їй дали всього лиш 3 тисячі гривень. А коли вона відмовилась від наступного завдання – підірвати людину, її почали саме так шантажувати і примусили до вчинення. Дали 4 тисячі гривень на матеріали, щоб вона зробила з них саморобний вибуховий пристрій. Ми її затримали в той же день, коли був скоєний злочин.

На території України з початку 2025 року вчинено 61 терористичний акт. З них розкрито 52 і 27 попереджено. Встановлено, що 55 терористичних актів готувалось або було вчинено із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Решта 6 – із використанням боєприпасів. Одними з мішеней злочинних посягань є співробітники поліції. У Дніпропетровській області під час обстеження місця підриву людини сталася повторна детонація, під час вибуху постраждав вибухотехнік. Крім того, саморобний вибуховий пристрій було закладено під службовий автомобіль патрульних поліцейських, припаркований біля будівлі Дніпропетровського обласного ТЦК та СП, однак на щастя детонацію було попереджено. В Одеській області завербована мешканка занесла пакет з саморобним вибуховим пристроєм до адміністративної будівлі поліції. Внаслідок вибуху постраждали троє поліцейських, виконавиця теракту загинула.

Хочу ще раз нагадати: людей, яких задіюють для вчинення терактів, росіяни використовують як інструмент. Дуже часто особи, які несуть вибуховий пристрій, самі стають жертвами терористичних актів і гинуть. На жаль, цього не усвідомлюючи.

Спроби вербування українців, зокрема і дітей, тривають. Ворог шукає серед підлітків охочих заробити, маніпулює та іноді, як я вже казав, шантажує. Ми на постійній основі проводимо з дітьми зустрічі у школах та ліцеях, пояснюємо про небезпеку та відповідальність за згоду на такі пропозиції. Потім від педагогів отримуємо зворотній зв'язок: учні повідомляють про спроби їх завербувати. І таких звернень вже десятки.

– У вас не має відчуття, що щось робите не так? Бо як показала ця історія з 14-річним підлітком, профілактика не спрацювала.

– Тут трохи інша ситуація. Але наразі не можу розкривати деталей, бо розслідування триває. Призначено судово-психіатричну експертизу, за результатами якої буде дана оцінка його стану і діям. Зазначу, що це дуже латентні правопорушення. І перш за все, виховують дітей батьки чи особи, які їх замінюють. Саме вони повинні спілкуватися з дитиною, аби розуміти її настрій, поведінку і коло інтересів. Ми як поліція максимально профілактуємо і пояснюємо, і також не знімаємо з себе відповідальності.

– В минулому році відбулися організовані ворожими спецслужбами посягання на життя державних, громадських діячів, які підтримують Сили оборони України і протидіють російському впливу. Як такі люди можуть законно отримати зброю для самозахисту, щоб не бути безпорадними перед злочинцями?

– Якщо є будь-яка інформація про загрозу життю і здоров’ю особи, вона може звернутись до Національної поліції і в рамках кримінального провадження, за рішенням слідчого, ми можемо забезпечити охорону.

– Але ж люди можуть і не знати, що така загроза існує. Тому уточню: вони можуть за законом мати зброю для самозахисту?

– Ні, не можуть. Після вбивства Парубія народні депутати піднімали питання безпеки і надання охорони, зокрема і колишнім народним обранцям. Тому що Управління державної охорони має надавати охорону чітко визначеному законодавством колу осіб. Але повторюся: якщо йдеться про загрозу життю і здоров’ю, політик може звернутися за заходами особистої безпеки як до Національної поліції, так і до інших правоохоронних органів, де є орган досудового розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, розгляне це питання, і у разі необхідності надасть відповідні доручення.

Окрім того, є поліція охорони. Якщо особа переживає за свої життя і здоров’я, вона може заключити договір на надання послуг з фізичної охорони.

– Це ж вже про платні послуги. Я все ж кажу про інше. До того ж, як показав "Міндічгейт", на сотні людей можуть збирати інформацію, за людьми можуть стежити, а вони про це й не здогадуватимуться.

Я зараз маю на увазі 529 досьє, в яких за даними, озвученими керівництвом антикорупційних органів, акумулювалась інформація на політиків, журналістів, правоохоронців.

Нещодавно народний депутат Ярослав Юрчишин повідомив, що за фактом стеження за журналістами і збору інформації про них відкрито кримінальне провадження за його зверненням. А хтось з народних депутатів звертався до Національної поліції із заявою про відкриття кримінального провадження і розслідування щодо збору інформації по них?

– Поки що ні. А за зверненням Ярослава Юрчишина в ЄРДР внесено кримінальне провадження за статтею 182 Кримінального кодексу "Порушення недоторканності приватного життя". У нас матеріалів не було, тому поки що така кваліфікація на основі викладеної інформації у соцмережі народним депутатом. Далі ми з Національним антикорупційним бюро відпрацюємо, і якщо будуть підстави, можливо, додамо додаткову кваліфікацію – статтю 171.

 

– Хтось із журналістів особисто писав заяви?

– Ні. Можливо, зверталися до Служби безпеки України.

– За даними Сухопутних військ на військовослужбовців ТЦК та СП з початку повномасштабної російсько-української війни здійснили 272 напади. Четверо військових загинули під час виконання службових обов’язків. Які результати розслідування таких випадків?

– З початку воєнного стану поліцією задокументовано 526 фактів опору працівникам ТЦК та СП у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків. Можливо, у Сухопутних військ неповні дані. Якщо говорити по областях, то найбільше таких фактів у Харківській області їх 59. Найменше – у Херсонській області, де зафіксовано лише один такий випадок.

Загалом упродовж 2022–2026 років спостерігається збільшення випадків опору громадянами працівникам ТЦК та СП під час оповіщення населення. Якщо у 2022 році зафіксовано лише 5 таких інцидентів, то у 2023 році їхня кількість зросла до 38. У 2024 році зафіксовано 118 випадків. У 2025 році загальна кількість інцидентів досягла 341. У 2026 році - 24 випадки.

– Чим це пояснюється?

– Небажанням більшості йти до війська. Ми теж здійснюємо оповіщення з ТЦК і СП, і це дуже негативно впливає на імідж Національної поліції.

З іншого боку – ми документуємо факти корупції в ТЦК і СП, тобто, коли за гроші відпускають ту категорії осіб, які підпадають під мобілізацію. Суспільство про це теж знає. Тому вони мінімально довіряють ТЦК і СП, і одразу негативно сприймають ситуацію, навіть коли людину зупиняють, щоб перевірити документи. І майже щодня є факти нападу на військовослужбовців ТЦК і СП. Наприклад, нещодавно чоловік стріляв по мікроавтобусу РТЦК з травматичної зброї. Хоч вони його навіть не зупиняли, просто їхав повз.

– В країні постійно посилюються заходи мобілізації. Поліція разом із представниками ТЦК затримує громадян під час перевірки документів. І в соцмережах періодично з’являється інформація про те, що людину забрали силоміць, її побили. За такими фактами проводяться розслідування? Які результати?

– Такі факти розслідує Державне бюро розслідувань. Якщо надходять скарги на поліцейських до нас, проводяться службові розслідування. Дуже часто такі факти не підтверджуються. А якщо підтверджуються і йдеться про порушення норм при затриманні, то поліцейського притягують до дисциплінарної відповідальності. Якщо ж ійдеться про тілесні ушкодження, то розслідування проводить Державне бюро розслідувань.

– Чому загалом в таких заходах поліція бере активну участь? В інтерв'ю РБК-Україна міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше зазначав: "Думаю, ТЦК можуть це робити і без Нацполу, вони мають на це відповідні права". Щось після цього змінилося?

– Звісно, ТКЦ та СП можуть робити оповіщення і без працівників Нацполу. Залучення поліції до оповіщення передбачено законом "Про мобілізацію" 2023 року. Якщо представники ТЦК і СП ходять самі, а людина не реагує, то офіційно затримати її може тільки поліція в рамках статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

– Скільки поліцейських зараз воює?

– Міністр нещодавно про це публічно говорив. На сьогоднішній день на лінії фронту воюють майже 9 тисяч поліцейських. Ще десятки тисяч правоохоронців несуть службу у прифронтових регіонах, на блокпостах.

"ВБИВСТВ ЗАРАЗ НАЙМЕНШЕ ЗА ОСТАННІ 7 РОКІВ"

– Ми востаннє спілкувались із вами два роки тому. Як за цей час змінилася криміногенна ситуація в країні? Тоді ви зазначали, що війна вплинула на рівень вуличної злочинності, зокрема, розбоїв і грабежів.

– Зараз, як і тоді, ми теж фіксуємо зниження вуличної злочинності. Також майнових злочинів, і у тому числі проти особи. Вбивств зараз найменше за останні 7 років. Водночас, так званих латентних злочинів – це незаконний обіг зброї, наркотиків – документуємо більше. Тому що ще більше приділяємо цьому уваги.

І коли латентні злочини ми виявляємо і документуємо, то теж знижуємо рівень вуличної злочинності, тому що особа зі зброєю вже десь не піде на вулиці вчиняти правопорушення.

Ми об’єктивно розуміємо, що після війни ситуація може змінитись, тому що криміналітет так чи інакше намагатиметься забрати до себе навчених воїнів, які вміють дивитися смерті в очі. Ми розуміємо: якщо цим людям не буде достатньо уваги від суспільства та держави, і вони не будуть забезпечені матеріально, працевлаштовані, то, можливо, якась їхня частина стане на стежку злочинності.

Окрім того, досвід усіх країн, яким довелося воювати, показує, що у післявоєнний період було зростання злочинності.

– Хто приходить на місце поліцейських, які воюють? Де берете людей, щоб закрити вакансії?

– Це дуже складний процес. З початку 2023-го ми не набирали по конкурсу осіб після 25 років для того, щоб максимально поповнювались лави Збройних сил і не взяти до себе на роботу осіб, які ухиляються від військової служби.

А зараз, коли ми оголосили конкурси, люди не охоче йдуть в поліцію, бо левова частка залежить від грошового забезпечення. Сьогодні окрім штурмової бригади "Лють" воюють стрілецькі батальйоні, укомплектовані поліцейськими з Головних управлінь кожної області.
І зараз ми дійсно маємо проблему – 18% некомплект. При тому, що навантаження не зменшується, а додаткових функцій у нас безліч. Наприклад, поліцейські разом з ДНСН першими приїжджають на місця прильотів, рятують людей, допомагають їм на місці. Є підрозділи, які евакуюють людей з населених пунктів, які опинилися в зоні бойових дій. Також допомагають доставляти гуманітарні вантажі.

І ми не скорочуємо посади, з яких люди пішли на фронт, ми працюємо меншим ресурсом, тому ситуація складна.

– Як із зарплатами, якщо порівнювати з іншими правоохоронними органами?

– Працюємо над тим, що їх збільшити, бо зараз ми не конкурентні з іншими правоохоронними органами.

– Скільки, наприклад, отримують слідчі?

– Мінімальний рівень грошового забезпечення поліцейських, з урахуванням додаткової винагороди у розмірі 10 000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 про "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім’ям під час дії воєнного стану" становить 27 000 грн (17 000 грошове забезпечення + 10 000 додаткова винагорода), а середній – 35 414 грн ( 25 414 грн грошове забезпечення + 10 000 грн додаткова винагорода) для категорії поліцейських, хто має більшу вислугу.

– Яке навантаження на одного слідчого?

– 300-400 справ, а якщо це прифронтові райони чи зона бойових дій, то більше, оскільки значна категорія проваджень в цих регіонах стосується безвісти зниклих за особливих обставин осіб.

Звичайно хотілось би підвищити грошове забезпечення поліцейським Національної поліції.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко і я, як голова Національної поліції, з минулого року працюємо над тим, щоб винести зміни до ЗУ "Про Національну поліцію" і відповідні законодавчі норми щодо прив’язки до прожиткового мінімуму, бо в законі її немає, на відміну від інших правоохоронців.

Національною поліцією спільно з МВС запропоновано на законодавчому рівні закріпити мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейського, який повинен становити не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року – 33 280 грн, а середній становитиме 45 000 грн відповідно.

Чому це важливо? Якщо після закінчення війни буде скасовано Постанову КМУ № 168, якою визначаються доплати, то тоді поліцейські отримуватимуть ще менше коштів, а відтік кадрів буде ще більшим. А у поствоєнний період буде дуже багато роботи.

Та й зараз чимало людей переходить в інші правоохоронні органи, а ми би не хотіли їх втрачати. Тому і просимо зробити для поліцейських конкуренту заробітну плату порівняно з іншими правоохоронними органами держави.

– Які три ключові результати роботи поліції за минулий рік ви вважаєте найважливішими і чому?

– Перше – це утримання криміногенної ситуації в країні. Друге – участь наших поліцейських у відсічі збройній агресії. Коли ми створювали бригаду "Лють", військові скептично ставилися до поліцейських, а зараз у нас повна підтримка, взаємодія і військові, які з нами на лінії фронту, дуже добре відгукуються про поліцейських.

Не менш важливим результатом у 2025 році стало розроблення та затвердження Міністром внутрішніх справ України Стратегії розвитку Національної поліції на 2026-2030 роки – першого стратегічного документа за часів існування поліції. В ній визначено основні цілі, яких потрібно досягти протягом наступних п’яти років.

З огляду на державну політику децентралізації, у Стратегії зроблено акцент на поглибленні співпраці з місцевими громадами. Це передбачає наближення роботи поліції до потреб людей, зокрема шляхом розширення присутності поліцейських на місцях для оперативного вирішення проблем громадян.

– Це лише звучить красиво.

– Це не так. У Києві та великих обласних центрах із цим складніше, бо тут не вистачає людського ресурсу, але в сільській місцевості це дуже ефективно працює. Бо той самий поліцейський офіцер громади – це здебільшого людина, яка живе на тій же території, яку обслуговує. Її всі знають, звертаються.

– На початку січня двох поліцейських призначено на посади керівників обласних військових адміністрацій – Чернівецької і Дніпропетровської. Як ви ставитесь до того, що поліція так несподівано стала кузнею кадрів?

– Чому несподівано? До цього було призначено ще двох поліцейських – в Херсонській і Сумській областях. Щодо того, чому саме поліцейських, думаю, що керівництво держави обирає ефективних управлінців. Зокрема і серед тих, у кого є бойовий досвід.

Наприклад, Руслан Осипенко, який пішов на Чернівці, очолював ГУ НП Донецької області з 2021 року.

– Це не пов’язано з тим, що зараз активно обговорюється тема можливих виборів і є потреба розставити саме силовиків в регіонах, якими легше управляти за потреби?

– Я думаю це пов’язано з тим, що потрібні розумні, адекватні люди, які будуть контролювати ситуацію в регіоні і мають управлінський досвід. І це не про вибори.

– За дорученням президента депутатами напрацьовуються пропозиції щодо можливого проведення виборів. Чи обговорюються наразі безпекові питання їхнього проведення офлайн і кіберзахисту, якщо онлайн?

– Ми розуміємо, що цей процес рано чи пізно буде відбуватися і ми повинні бути до нього готовими.

Тут одне з питань – це кількість особового складу, який потрібно залучити на охорону виборчих дільниць.

До нас зверталися представники громадської мережі "Опора". Мій заступник Олександр Фацевич з ними комунікує, проводились спільні наради, обговорення. Ми хочемо, щоб на дільницях разом з поліцейськими були присутні інші правоохоронці. Можливо, Національна гвардія. Бо нам не вистачить поліцейських, щоб забезпечити присутність на кожній дільниці, з урахуванням наших повсякденних функцій.

Яким саме буде формат наразі не відомо, це не наша зона відповідальності.

– Вибори під час війни – надскладна задача. Металеву рамку на кожній дільниці не поставиш, обшукувати кожного виборця не будеш. Як забезпечити, щоб нічого туди не занесли небезпечного – зброю, вибухівку?

– Є певні алгоритми реагування. Якщо будемо виявляти небезпечні предмети, підозрілих осіб – звісно ж одразу будемо реагувати.

– Як? Якщо для вчинення терактів залучають підлітків, жінок?

– Ми розуміємо усі ризики, але якщо потрібно буде проводити вибори в умовах війни, будемо робити все, щоб забезпечити безпеку і громадський порядок.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"