Чотири роки після деокупації Бучі: слідчі поліції підбили підсумки розслідування воєнних злочинів рф

31 березня — день деокупації Бучі. Саме тут одними з перших були зафіксовані викрадення та катування, сексуальне насильство, масові вбивства цивільних, розстріли на вулицях і спроби приховати злочини, які своєю жорстокістю шокували весь світ. Фактично все місто стало місцем злочину. У цих умовах слідчі почали системно збирати докази за стандартами розслідування міжнародних злочинів.

У межах розслідування вже розкрито 124 найзухваліші злочини, з яких 84 вбивства та 40 фактів жорстокого поводження з цивільним населення у різних його проявах. Повідомили про підозру 97 представникам російсько-окупаційних військ. Ідентифіковано 98,3 % загиблих, тіла яких передано родинам для поховання. Окрема пошукова група Нацполіції займається встановленням обставин викрадення та вивезення за межі України понад півсотні бучанців.

Зібрані беззаперечні докази, що стало наслідком повідомлення про підозру 97 військовослужбовцям рф, серед яких 10 командирів. Обвинувальні акти відносно 46 фігурантів скеровано до суду. Загалом встановлено понад 2500 російських військовослужбовців які перебували в місті, переважна частина яких є військові 234 десантно-штурмового полку рф. Також до них були доєднані зведений загін підрозділів Росгвардіїї та підтверджено участь окремого підрозділу ФСБ. Вказані особи мали заздалегідь підготовлені списки та їх діяльність була направлена на пошук і усунення українців з патріотичною позицією та осіб, які підтримували Сили безпеки та оборони України.

Одним із найбільш показових епізодів стало розслідування розстрілів на перехресті вулиць Вокзальної та Яблунської. Слідчі встановили всіх 12 військовослужбовців 234 десантно-штурмового полку рф, які з 5 по 9 березня 2022 року вбили там 16 цивільних. Людей розстрілювали просто на дорозі, коли вони намагалися евакуюватися або знайти їжу. Командира цього підрозділу також ідентифіковано, після чого йому повідомлено про підозру за віддання наказу відкривати вогонь по цивільних.

Ще один масштабний епізод — масові вбивства у районі вулиць Івана Франка, Максима Ридзанича та Набережної. Російські військові заходили у двори, виганяли людей на вулицю, роздягали їх, перевіряли мобільні телефони, після чого приймали рішення про їх страту. Після розстрілу людей, частину цих тіл окупанти спалили. Рештки обгорілих тіл були виявлені поліцейськими та криміналістами у перші дні деокупації. У подальшому були проведені необхідні слідчі дії, які дозволили ідентифікувати всіх убитих. Слідчим вдалося встановити виконавців — військовослужбовців того ж 234 десантно-штурмового полку рф, шести з яких уже повідомлено про підозру, а матеріали щодо окремих епізодів передано до суду. Ці провадження дозволили не лише зафіксувати окремі злочини, а й довести їх системний характер.

Саме такі кейси лягли в основу формування практики притягнення до відповідальності командного складу збройних сил рф. Саме в Бучі вперше застосовано підхід командної відповідальності відповідно до норм Женевських конвенцій, що стало важливим прецедентом для національної практики. Слідчі вже працюють над справами щодо командирів вищого рівня, і питання вже полягає не в можливості притягнення, а в реалізації чіткого плану дій, що робить це питанням часу.

Для досягнення цих результатів було створено спеціальну слідчо-оперативну групу із залученням найдосвідчених працівників із різних регіонів України. Проведено тисячі допитів свідків і потерпілих, які пережили окупацію, близько 300 слідчих експериментів, понад 3500 оглядів, близько тисячі експертиз за різними напрямками. Розслідування подій у Бучі стало точкою зміни підходів: тут відпрацьовано нові методики — від процесуального інтерв’ю і травмоорієнтованої роботи з потерпілими до активного використання OSINT, GEOINT, відеоматеріалів і трофейної документації.

Робота у Бучі триває і залишається основою для подальших розслідувань. Слідчі зосереджені на доведенні фактів віддання наказів, встановленні ролі вищого командування рф та розвитку правових інструментів для ефективного розслідування міжнародних злочинів. Паралельно посилюється міжнародна взаємодія, адже ці справи — це не лише про юридичну відповідальність, а про фіксацію правди, яка має значення на глобальному рівні.

За матеріалами Головного слідчого управління

Національної поліції України