Бувши пораненим продовжив бій: історія бійця стрілецького батальйону поліції Рівненщини на псевдо Молодий
Крім відбиття російських атак на передовій, поліцейський разом з побратимами врятував пораненого колегу під щільним ворожим вогнем. Наразі 28-річний Молодий продовжує нести службу на одному із найгарячіших напрямків фронту.
Боєць із позивним Молодий здобув робітничу освіту, пройшов строкову службу в Збройних Силах України й у 2019 році приєднався до лав поліції. До червня 2024 року працював у секторі реагування патрульної поліції в різних підрозділах.
Коли було сформовано стрілецький батальйон, він став одним із перших, хто долучився.
«Батьки та дружина, з якою нещодавно побралися, хвилювалися та сподівалися, що я зміню своє рішення, — зізнається Молодий. — Але я чітко розумів: ми, поліцейські, так само маємо боронити свою землю».
З початку літа Молодий боронить країну на передовій. Він зізнається, що не очікував настільки масштабного використання дронів противником:
«Це як вулик. Не можливо пройти і кілька кроків: потрібно постійно переховуватися, або ж дочекатися дощу чи туману. І це найважче».
Боєць стверджує, що під постійними ворожими ударами допомагає триматися підтримка побратимів, а також найрідніші люди, які чекають вдома:
«Було складно. Сил додавала думка про дружину та донечку Поліну. Сьогодні їй виповнилося лише 8 місяців».
У липні, під час запеклих боїв біля одного з населених пунктів Донеччини, ворог атакував артилерією та FPV дронами. Боєць кілька разів міняв позицію. На двох із них він отримав поранення, однак продовжував вести бій з ворогом.
Він стверджує, що на лінії вогню доводиться не лише відбивати атаки ворога, а й рятувати побратимів:
«Перебуваючи на лінії зіткнення, по рації отримали повідомлення: «поранений, самостійно пересуватися не можу». Разом із побратимами з Одещини кинулись на вказану позицію. Там загинули наші колеги, окрім полеглих був поранений. Нам вдалося витягти нашого бійця із позивним Бармен. Ми надали йому допомогу: перев’язали рану на руці, наклали турнікет та передали медикам».
Сьогодні найбільша мрія бійця — щоб закінчилась війна і більше не гинули люди.
«Але найбільше хочу обійняти дружину та донечку, — ділиться боєць. — А ще дуже хочеться простих речей: затишку, комфорту та скуштувати улюблену картоплю по-селянськи та оселедець під шубою».
Ми всі пишаємось тобою, колего та чекаємо повернення.
Відділ комунікації поліції Рівненської області
