40 днів пам’яті: особовий склад бригади разом із рідними, друзями та колегами відвідали могилу Максима Казбана
Після панахиди та покладання квітів на могилу Героя України до присутніх звернувся заступник командира бригади Артем Лисогор.
«Кожен знає ту рішучість і ту дію, яку Максим Олександрович робив для держави та своєї родини! Я дякую батькам за такого сина, який виховав та керував таким великим підрозділом, який давав справжній бій оркам. Ми віримо в те, що Максим буде зверху дивитися за бригадою, за родиною, і направляти нас всіх у правильне русло та берегти нас разом із усіма нашими хлопцями», - промовив він.
Після чого в Національної академії внутрішніх справ відбувся спеціальний показ документального фільму, присвяченого життю та службі Максима Казбана.
«Можна краще» - назва фільму та одна з найулюбленіших його фраз, яку він постійно повторював. Він вірив, що навіть коли щось вдалося — завжди є крок уперед, завжди можна зробити більше, глибше, ефективніше. Саме так він і жив. Це була його філософія.
«Для мене особисто Максим був прикладом того, як потрібно ухвалювати рішення, ставитись до людей, життя. Це людина великого серця, і цього серця вистачало на всіх», — поділилася дружина Марина.
Вшанувати пам’ять командира прийшли ті, хто знав його не лише як бойового офіцера, а як людину. Серед них — Голова Національної поліції України Іван Вигівський, заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич, командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, ректор академії Руслан Сербин, а також родина, побратими, друзі та курсанти.
«Один із тих, хто завжди міг повести за собою, і своїм прикладом показував, як потрібно робити. Нам є на кого рівнятись, кого пам’ятати і продовжувати робити все, що робив він - боронити нашу державу, стояти за незалежність», — зазначив Іван Вигівський.
Заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич сказав, що для нього було честю стояти з Максимом Казбаном в одному строю, і наголосив, що у серцях побратимів він залишиться назавжди.
«Сьогодні презентуємо історичний фільм про Максима Олександровича – Героя України, друга, побратима, який не словом, а ділом доводив і показував, яким має бути приклад для всіх нас», — додав він.
Максим Казбан залишив по собі не просто пам’ять — а шлях. Шлях, яким можуть іти ті, хто не шукає слави, але бере на себе відповідальність. Він був офіцером честі. Тим, хто не говорив гучних фраз, але робив неможливе.
Для бригади «Лють» він назавжди залишиться не просто командиром. А моральним орієнтиром. Людиною, яку цитують, згадують, і яку намагаються не підвести.
